Що робити, коли повертається туга за померлим чоловіком

Втрата коханої людини — одне з найсильніших психологічних потрясінь, які може пережити людина.

І навіть через роки після смерті чоловіка багато жінок стикаються з тим, що туга несподівано повертається: у вигляді раптової печалі, відчуття порожнечі, якщо не болю.

Часто виникають питання: «Чому це відбувається?», «Чи нормально так почуватися?», «Як із цим жити?».

Ця стаття — для людей, які вже пройшли початкову стадію горя, але все ще інколи переживають хвилі смутку. Ми поговоримо про те, чому туга може повертатися навіть через роки, як приймати ці переживання та як підтримувати себе в такі моменти.

Тут немає універсальних рецептів, але є підходи, які допомагають проживати втрату з повагою до себе, своїх почуттів і пам’яті про кохану людину.

Чому туга за померлим чоловіком може повертатися навіть через роки

Часто люди сподіваються, що біль від втрати з часом зникне повністю, так само як зникає гострий біль після фізичної травми. Але горе — це не рана, яку можна раз і назавжди загоїти.

Це радше процес глибокої внутрішньої перебудови, інтеграції втрати у нову реальність життя.

Горе не є лінійним процесом. Навіть через роки певні події, спогади, життєві зміни можуть активізувати внутрішній зв’язок із померлим чоловіком.

Це можуть бути значущі дати, стани самотності, періоди стресу або моменти, коли особливо гостро відчувається потреба в опорі, близькості, підтримці.

З точки зору психології, туга — це не просто емоція. Це символ внутрішнього зв’язку, який був дуже важливим і ще не трансформувався у форму, що не завдає болю.

Навіть якщо туга з’являється несподівано, важливо пам’ятати: з нею можна працювати. Не приглушувати, не знецінювати, а проживати, щоб поступово змінювати якість внутрішнього зв’язку.

Вправа для роботи з тугою та емоційною прив’язаністю

Іноді в житті складається так, що ми не можемо пережити втрату, тому що емоційна прив’язаність з втраченою людиною стає навіть сильнішою, ніж раніше.

Об’єкт нашої любові недоступний, але зсередини нас роз’їдає туга за ним. А буває й так, що, на жаль, дорога нам людина пішла з життя, померла, але ми продовжуємо за нею тужити.

Правда, існують і менш світлі варіанти. Часто ми не можемо забути кривдника — людину, яка завдала нам болю чи шкоди. Ненависть може роз’їдати так само, як і туга. Але в реальності вже нічого не зміниш і нічого не виправиш.

Нижче запропонована техніка, яку можна виконувати самостійно. Вона допомагає в таких ситуаціях і спрямована на зменшення емоційної залежності та внутрішньої прив’язаності — чи то туга, чи то ненависть.

Техніка базується на візуалізації.

Якщо говорити мовою метафор, у народі є поняття «приворот», а в цьому випадку це таке умовне «відпускання» самого себе чи людини, щоб не застрягати на переживанні виснажливих емоцій.

Техніка не швидка, але результативна. Подбайте заздалегідь про те, щоб під час її виконання вас ніхто не турбував.

Одразу порада для тих, кому складно з візуалізацією: можна уявляти за принципом «ніби як». Головне — утримувати відповідний внутрішній стан.

Крок 1. Визначення об’єкта роботи

Для початку визначтеся, з чим саме ви хочете працювати. Це має бути лише одна людина (наприклад, чоловік) і одна ситуація.

Постарайтеся якомога чіткіше уявити цю людину. Розташуйте її подумки в просторі перед собою — у будь-якому місці перед вами або трохи ліворуч, але не праворуч (це важливо).

Опишіть цю людину для себе:

• як вона виглядає зараз у вашому уявленні;
• у якій позі (сидить чи стоїть);
• який у неї вираз обличчя;
• куди вона дивиться;
• у що одягнена.

Крок 2. Образ зв’язку

Ми часто говоримо: «Їх пов’язує…», «Між ними є зв’язок», «Не зв’язуйся з ним». Хоча буквально пов’язувати нас можуть лише матеріальні речі — нитки, мотузки, ланцюги.

Але ви ж розумієте, що з цією людиною вас також щось пов’язує: почуття, спогади, переживання.

Подивіться в простір між вами та цією людиною. Уявіть, що вас справді щось з’єднує, і зробіть цей зв’язок матеріальним у своїй уяві. Це можуть бути нитки, мотузки, промені, магнітне поле — будь-що.

Головне, щоб це підказувала ваша уява і несвідоме.

Довіртеся уяві, навіть якщо образ здається вам дивним. Зверніть увагу, з якої частини вашого тіла виходить цей зв’язок і до якої частини тіла іншої людини він прикріплений.

Крок 3. Усвідомлення цінності зв’язку

Попри те, що цей зв’язок приносить вам неприємні переживання, у ньому є щось дуже важливе для вас. Інакше він не був би таким міцним, і ви давно б вже відпустили цю людину.

Часто важкі переживання навчають нас більшого, ніж радісні. Ваш досвід, навіть гіркий, може дати більше, ніж найрозумніші книги.

Запитайте себе і скажіть це вголос, звертаючись до образу людини:

• Що цінного дає мені цей зв’язок?
• Що я зрозуміла про життя завдяки йому?
• Який новий досвід я отримала?
• Чому я навчилася?
• Що тепер ціную інакше?

Подякуйте цій людині за цей досвід.

Крок 4. Створення ідеального образу людини

Тепер побажаємо цій людині позитивних змін і створимо новий, ідеальний образ.

Якщо це померла людина, створіть образ таким, яким ви хотіли б залишити його для себе: можливо, молодшим, здоровим, спокійним.

Якщо це померла людина, до якої були негативні почуття, створіть її ідеальний образ: якою вона могла б бути без шкоди для вас.

Розташуйте цей ідеальний образ ліворуч від першого образу. Покращуйте його доти, доки він вас повністю не влаштує.

Запитайте у «реального» образу, чи подобається йому його ідеальний варіант. Попросіть ці два образи познайомитися, звикнути одне до одного. Дайте їм трохи часу.

Крок 5. Ідеальний образ себе

Тепер створіть ідеальний образ себе. Розташуйте його праворуч перед собою.

Опишіть зовнішність:

• як ви виглядаєте;
• у якій позі;
• як одягнені;
• який у вас вираз обличчя.

Це ви, але більш цілісна, зріла, ресурсна. Наповніть цей образ внутрішніми якостями, яких ви прагнете.

Згадайте новий досвід і ресурси, які ви отримали завдяки зв’язку з тією людиною, і додайте їх до цього образу.

Крок 6. Роз’єднання і трансформація зв’язку

Поверніться до початкового образу людини та зв’язку між вами. Знайдіть на цьому зв’язку точку приблизно на дві третини від вас. У цій точці роз’єднайте зв’язок будь-яким зручним для вас способом: розріжте, розірвіть, розімкніть.

Частину зв’язку, що залишилася у людини, приєднайте до її ідеального образу. Нехай «реальний» образ увійде в ідеальний, і вони стануть одним цілим.

Після цього попрощайтеся і відпустіть цей образ у лівий верхній простір, «на небеса». Дочекайтеся, поки образ повністю зникне.

Крок 7. Інтеграція себе

Подивіться на свій ідеальний образ. За потреби додайте щось важливе.

Тепер візьміть залишок зв’язку, що залишився у вас, і з’єднайте його з ідеальним образом себе. Дозвольте цьому зв’язку трансформуватися у щось комфортне.

Почніть глибоко дихати. З кожним вдихом уявляйте, що втягуєте цей зв’язок усередину себе, а ідеальний образ наближається. У якийсь момент ви «вдихаєте» його повністю.

Закрийте очі. Уявіть, як цей образ наповнює вас зсередини, розтікається по всьому тілу. Дозвольте цьому процесу завершитися. Подякуйте собі. Відкрийте очі.

Після цього знову згадайте втрачену людину з реального життя і зверніть увагу, якими стали ваші почуття до неї.

Важливе зауваження

Більш глибока і безпечна робота завжди можлива за підтримки спеціаліста. Під час самостійного виконання може виникати опір або складнощі. У присутності психолога ці процеси проходять м’якше й ефективніше.

Від qui.help: запрошуємо на консультації

Психотерапія допомагає м’яко проживати біль, трансформувати внутрішній зв’язок і поступово повертати відчуття опори в житті.

Ви можете записатися на консультацію до авторки цієї статті, щоб отримати індивідуальну підтримку в безпечному терапевтичному просторі.

Або обрати іншого психолога нашої спільноти, який працює з темами втрати, горювання та емоційної прив’язаності.