Той стан, коли нічого не хочеться робити, тільки лежати

Бувають періоди, коли не хочеться нічого робити. Будь-яка справа викликає внутрішній спротив і хочеться просто лежати або втекти в телефон, сховатися від власних почуттів та ні про що не думати.

Людина може ставити собі питання: «Можливо, я просто ледача?», «Можливо, мені просто потрібно зібратися?», «Всі справляються, а я — ні?». Але у відповідь тільки ще більша апатія, втома та відчуття внутрішньої спустошеності.

Давайте спробуємо зрозуміти, чи є це ледарством.

Як відрізнити апатію від звичайної втоми

Насправді втрата мотивації до діяльності може бути ознакою багатьох неприємних станів. Одне з них — хронічне виснаження.

Тривалий період навантаження, нестача сну, відпочинку чи постійний стрес призводить до виснаження нервової системи.

Якийсь час людина може триматися на вольовому зусиллі, але з часом з’являється відчуття, що будь-яка справа, а інколи навіть будь-який рух, потребує надзусилля.

Тут часто людина починає задумуватися про відпочинок, але виснаження складніше, ніж просто втома. Воно є результатом тривалого ігнорування постійної втоми й потреби у відпочинку.

Тягнучи на собі тривалий час забагато всього, не дозволяючи собі слабкості, під гнітом підвищеної відповідальності чи самокритики, в постійному режимі «треба» тіло зрештою зупиняється, бо далі так неможливо.

Апатія при виснаженні — це вже не просто втома. Навіть після вихідних енергія не відновлюється або відновлюється недостатньо та не надовго, радість не повертається.

Загалом, інтерес щось робити при виснаженні зберігається, людина має бажання вчитися, працювати, виконувати повсякденні справи, але сил щось робити недостатньо.

Емоції при виснаженні також збережені, але вони ніби знебарвлюються та втрачають свою природну повноту та глибину.

Такий стан може супроводжуватися внутрішніми стражданнями

Людина пам’ятає наскільки легше їй та сама справа давалась раніше, ті почуття, які викликав сам процес чи його результат. Але зараз це здається недосяжним.

І це може поглиблювати стан, додаючи почуття недостатності, безпомічності, б’є по почуттю власної цінності, запускає внутрішню критику, яка часто ще й підкріплюється оточенням, замикаючи коло нескінченних вимог до себе.

Виснаження також може супроводжуватися відчуттям м’язового напруження та головним болем.

«Вимкнути» мотивацію може також кризове переживання — втрата, розставання, травматична подія або різкі зміни у житті.

В цей період вся психічна енергія спрямовується на переживання та адаптацію, на щось інше її просто не вистачає.

Чи може це бути депресією? Симптоми, на які варто звернути увагу

Бажання весь час лежати може бути й ознакою депресивного розладу.

Для депресії характерні:

• Втрата інтересу до звичних справ.
• Зниження здатності отримувати від них задоволення.
• Пригнічений настрій, який продовжується більшу частину дня (особливо зранку).
• Падіння рівня активності та концентрації уваги.
• Важкість у прийнятті рішень.
• Надмірне чи недоречне почуття провини, самозвинувачення.
• Відсутність віри у майбутнє, почуття марності та безнадійності.
• Порушення сну, зміни апетиту.
• Істотна зміна ваги.
• Виражена психомоторна загальмованість.
• Сильне занепокоєння.
• Думки про смерть чи самогубство.

Це симптоми, що потребують негайного звернення за допомогою.

У депресивному стані також часто суттєво знижується потреба у спілкуванні з друзями та родиною.

Людина намагається більше бути на самоті, розмірковуючи про сенс життя. Інколи з’являється потреба у переїданні чи вживанні алкоголю, щоб хоч трохи покращити настрій.

До неспецифічних симптомів можна також віднести підвищену емоційну чутливість і сентиментальність, плач або раптові спалахи агресії від найменшої дрібниці.

Депресія також може проявлятися болями у шлунку, суглобах, спині, головними болями незрозумілого походження.

Як підтримати себе, коли не хочеться нічого робити

У періоди енергетичного занепаду дуже важливо не вимагати від себе героїзму і не лаяти себе.

Це не найкращий час для суворої дисципліни у дотриманні плану на день, тиждень чи місяць. Це час проявити до себе співчуття і потурбуватися про себе.

Якщо без плану важко — можна складати план поступово, у міру виконання справ або вже за результатом кожної зробленої справи. Це повертає відчуття контролю, але суттєво зменшує тиск.

Добре розбивати справи на маленькі кроки, які не викликають супротив. Не забувайте хвалити себе, навіть якщо ви просто поставили посуд у мийку.

Дбайте про тіло

Надзвичайно важливо дбати про своє тіло, про те, чи достатньо йому води, їжі, сну, свіжого повітря.

Помірні фізичні вправи, прогулянка, плавання допоможуть зменшити напруження і поступово сприятимуть відновленню внутрішнього балансу.

Зменшіть час у соцмережах

Спробуйте також, принаймні на цей період, зменшити час, що ви проводите у соціальних мережах, і перегляд іншого інтернет-контенту. Це не дає відпочинку, а, навпаки, додатково навантажує нервову систему.

Створюйте для себе хвилинки комфорту

Тиша, м’який плед, теплий напій, приємна музика повертають почуття безпеки та допомагають знизити рівень гормонів стресу.

Уникайте знецінюючого спілкування

Навряд чи у такому стані допоможе «Зберися!» та «Випий кави». Це тільки підвищить напругу.

Зараз вам найбільш потрібні підтримка і бережне ставлення, у першу чергу — від себе.

Коли варто звернутися по допомогу

Якщо цей стан триває понад два тижні, заважає вчитися, працювати чи виконувати повсякденні справи — важливо звернутися до спеціаліста.

Насамперед до лікаря (сімейного лікаря, невролога, психіатра) для виключення соматичних причин стану і, за потреби, отримати медикаментозну підтримку.

Як психотерапія допомагає поступово повернути енергію

Поруч із лікуванням дуже допоміжною буде психотерапія.

Психотерапія не працює швидко і не поверне сили миттєво, але разом з медикаментозною підтримкою поступово вона дає більш відчутний і довготривалий результат.

Психотерапія створює безпечне середовище, яке сприяє значному покращенню стану:

• Повертає фокус до власних потреб,
• Допомагає внести ясність щодо передумов і причин погіршення стану,
• Допомагає знизити стрес та підвищує стресостійкість,
• Укріплює внутрішні опори,
• Допомагає знаходити нові способи реагування, послабити внутрішню критику, прожити складні емоції.

«Регулярна психотерапія допомагає розвантажувати психіку, укріплювати внутрішні опори та розвивати навички саморегуляції. Це спосіб підтримувати себе не тоді, коли вже погано, а постійно, дбайливо, з повагою до власних меж», — Ольга Савран, психологиня.

Хотілося б також сказати кілька слів про профілактику

Піклуватися про свій фізичний і психічний стан важливо не тільки тоді, коли він уже на межі. Відпочинок — це не тільки відпустка, вихідні або достатній сон.

Короткі паузи, хвилинки тиші й спокою, прогулянка, час, проведений без гаджетів, надзвичайно важливі для відновлення нервової системи.

Добре, коли у щоденному розкладі є не лише обов’язки, а й заняття, що приносять радість.

Радість — один з найпотужніших природних ресурсів відновлення та підтримки психічного здоров’я.

Важливо дбати про комфортне спілкування, вчитися вчасно розпізнавати ситуації, які можуть привести до виснаження, слідкувати за режимом, навантаженням, особистими кордонами, власними вимогами та очікуваннями.

Корисно також розвивати навичку помічати, називати та проживати власні емоції, щоб вони не накопичувалися до критичної межі.

Запрошую на консультацію

Мене звати Ольга Савран. Я психолог і психотерапевт у методі символдрама.

Цей підхід працює через уяву та образи, допомагаючи м’яко наблизитися до приглушених почуттів, заблокованих потреб, імпульсів та внутрішніх конфліктів.

Символдрама відкриває доступ до внутрішніх ресурсів, показує де і як людина втрачає енергію, допомагаючи повернути інтерес і радість до життя.

Безпечно, без примусу, спираючись на кваліфіковану підтримку, психіка поступово відшукує свій шлях до відновлення.