Готові до змін на краще?
Знайти психологаАб’юзивні стосунки – це не лише про фізичне насильство. Часто вони виглядають майже «нормально»: є спільні фото, діти, буденне життя. Але за зачиненими дверима інша реальність.
Тиша, в якій важко дихати. Погляди, які змушують зменшитись. Слова, що ранять більше, ніж удари.
І є відчуття, що щось не так. Ніби всередині щось вмирає. Ніби це не любов, але страшно назвати це насильством.
Ця стаття для тих, хто сумнівається. Хто не має синців, але відчуває провину. Хто звик мовчати, виправдовувати, терпіти. Хто вперше питає себе: «Може, справа не в мені? Може, це аб’юзивні стосунки?»
Що таке абʼюз у стосунках?
Слово «аб’юз» походить від англ. abuse і означає жорстоке поводження, зловживання. Але насильство не завжди кричить і не завжди має синці.
Існує кілька форм аб’юзу: емоційний, психологічний, сексуальний, економічний. Усі вони про контроль, приниження, втрату особистих меж, а не про повагу й рівність.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, 2013), приблизно одна з трьох жінок у світі переживала емоційне або фізичне насильство в стосунках. Однак лише незначна частина звертається за допомогою, часто тому, що не розуміє, що саме відбувається.
Чоловіки також стають жертвами насильства зі сторони партнера. За даними Національного центру з проблем домашнього насильства США, приблизно 1 із 9 чоловіків зазнає фізичного насильства у близьких стосунках.
Аб’юз часто маскується під турботу, ревнощі, жарти чи навіть любов. Але справжня любов не стискає. Не змушує мовчати. Не забирає тебе у тебе.
Якими бувають форми аб’юзу?
- Емоційний аб’юз: знецінення, образи, приниження, сарказм, постійна критика, жорсткий контроль емоцій. Приклад: «Ти занадто чутлива», «Ніхто, крім мене, тебе не витримає», «Що ти вигадуєш?»
- Психологічне насильство: маніпуляції, газлайтинг (змушують сумніватися у своїй адекватності), ізоляція від друзів, заборона на власне життя.
- Сексуальне насильство: примус до сексуальних дій, ігнорування «ні», тиск чи покарання за відмову.
- Економічне насильство: контроль над грошима, відмова в доступі до фінансів, заборона працювати.
Основні ознаки аб’юзивних стосунків
- Страх висловитись, щоб «не розлютити» партнера.
- Провина навіть за те, що не зробила/в нічого поганого.
- Постійні звинувачення: «це ти мене вивела», «через тебе я зірвався».
- Сумніви в собі: «Може, я перебільшую?», «Може, зі мною щось не так?»
- Відсутність полегшення після сварок, лише страх, сором, розпач.
- Ізоляція від друзів та родини.
- Постійні спроби підлаштуватись, але «цього ніколи не досить».
- Мрії втекти, але страх зробити перший крок.
Що НЕ є аб’юзом, хоча може здаватися болючим?
- Конфлікт, де обидва можуть висловити емоції, навіть сльози чи образи – без приниження.
- Критика, спрямована на конкретну дію, а не на особистість: «Мені важко, коли ти запізнюєшся», а не «Ти ні на що не годишся».
- Потреба в особистому просторі чи тиші – це не відкидання.
- Ревнощі, які не переростають у контроль чи звинувачення.
- Різні погляди, втома, роздратування є нормальною частиною стосунків.
Головне динаміка: у здорових стосунках є безпека, повага і можливість бути собою. В аб’юзивних – ні.
Що ви можете відчувати в аб’юзивних стосунках?
- Постійну тривогу, ніби ходиш по мінному полю.
- Емоційну і тілесну втому.
- Втрату себе: смаки, бажання, відчуття стають чужими.
- Самотність навіть поруч із партнером.
- Гострий сором: «Чому я це терплю?»
- Любов, змішану зі страхом.
Що робити, якщо ви впізнали себе?
- Дайте собі право вірити своїм відчуттям. Якщо всередині є голос, що каже: «Це боляче», не ігноруйте його.
- Назвіть це: «Я в небезпечних стосунках».
- Випишіть ситуації, де почуваєтеся знеціненими чи пригніченими.
- Поговоріть із тими, кому довіряєте.
- Зверніться до фахівця або в організації, які працюють із домашнім насильством (в Україні «Ла Страда» – 116 123, Розірви Коло, для екстрених випадків – номер 112).
- Якщо присутня фізична небезпека, то перш за все, дбайте про власну безпеку, не конфронтуйте без підтримки.
Як може допомогти психотерапія?
Психотерапія – це не про миттєві рішення чи прості поради. Це безпечний простір, де ваші відчуття визнають і підтримують, навіть якщо ви сумніваєтеся в собі.
Ви не самі, навіть коли біль здається нестерпним. Тут допомагають розібратися, що в стосунках є нормою, а що формою насильства. Крок за кроком психотерапія відновлює вашу внутрішню силу, голос і почуття гідності.
Мене звати Андрій Сердобольський. Я сертифікованний гештальт-терапевт, працюю з дорослими, які втомились жити у страху, знеціненні та мовчанні. Тими, хто сумнівається, але хоче зрозуміти правду про свої стосунки. Хто хоче побачити себе не через призму болю, а з турботою і ясністю.
Працюю індивідуально та з парами. Запрошую, якщо хочеться зрозуміти – це любов чи її відсутність.