logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 11.12.2025
  • 11.12.2025
  • 4 хв
  • 192

Як впоратися з емоційним вигоранням у декреті

Батьківство Вигорання
Батьківство
Як впоратися з емоційним вигоранням у декреті

Материнство — це цікавий та чудовий період в житті кожної жінки. Унікальний досвід.

Часто декрет уявляється як спокійний відпочинок від роботи та кар’єрних турбот.

Але насправді для багатьох мам це час безперервної роботи, коли щодня вони віддають усю свою енергію дитині, родині та дому 24/7, без перерви, вихідних та відпустки.

Ще не забуваємо про очікування соціуму від жінок у декреті, цієї ідеальної інстаграмної картинки: мама завжди повинна бути щасливою, відчувати тільки радість від материнства, виглядати як супермодель, все встигати по дому і ще й працювати.

Але реальне материнство інше.

Зміна ритму життя, постійна відповідальність, недосип, відсутність часу на себе, відсутність особистого простору й підтримки, звуження кола спілкування.

Це все швидко виснажує навіть найсильніших і непомітно призводить до психологічного та емоційного вигорання у декреті. Дуже важливо вчасно розпізнати його, щоб допомогти собі.

Розпізнати вигорання можна за кількома сигналами

  • Перший — це хронічна втома. Явною ознакою хронічної втоми є відчуття недосипу, виснаження, навіть після сну.
  • Другий — це відсутність бажання робити звичні справи по дому, особистої гігієни.
  • Третій — це дратівливість та нетерпимість, в тих ситуаціях, в яких ви раніше були спокійні. Маленькі неприємності здаються непропорційно великими.
  • Четвертий — зниження інтересу до звичних речей, відсутність радості від того, що раніше приносило задоволення: спілкування з друзями, музика, їжа тощо.
  • П’ятий — це зниження лібідо чи інтересу до сексу.
  • Шостий — відчуття «я більше не справляюся» та постійна тривога.
  • І нарешті, емоційне оніміння або надмірна сльозливість — це сигнали, що психіка знаходиться під значним стресом і потребує відновлення.

Якщо вчасно не допомогти собі, то це може призвести до депресії та інших психічних розладів.

Тому так важливо вчасно помітити ознаки й симптоми емоційного вигорання та почати приділяти увагу не лише дитині, а й собі, піклуватися про себе. А ще краще — профілактика, щоб не доводити себе до такого стану.

Що можна зробити?

Почніть з малого — 10–15 хвилин на день, для себе, в тиші

В цей час ви належите лише собі. Якщо буде більше часу, то це ще краще.

  • Читайте книгу;
  • Приділяйте час для свого хобі (в’язання, шиття, малювання тощо);
  • Можна потанцювати під улюблену музику;
  • Прогуляйтесь навколо будинку;
  • Випийте чашку чаю в тиші, наодинці;
  • Зробіть медитації чи вправи з усвідомленим диханням.
Головне не робити якісь справи по дому в цей час, а тільки те, що є важливим для вас. І щодня.

Здорове харчування

Здорове харчування теж є важливим кроком до психічного та фізичного здоров’я. Не нехтуйте цим. Зробіть свій раціон різноманітним, насиченим.

Багато руху

Спорт, танці, йога, активний відпочинок та прогулянки парком або лісом допомагають зняти психоемоційну напругу, перемикнути увагу на тіло.

Попіклуйтесь про свій сон

Сон є дуже важливим для психоемоційного відновлення. Тому ніяких справ замість сну. Увечері лягайте вчасно спати, разом з дитиною.

Якщо відчуваєте сильну втому, то краще вдень теж прилягти разом з дитиною та поспати. А хатні справи робіть, коли дитина активна.

Просіть про допомогу

Просити про допомогу — це не про слабкість, це про піклування про себе та дитину.

Залучайте близьких та рідних до виховання дитини, хатніх справ. Тато може посидіти з дитиною після роботи, а ви в цей час трохи відпочинете. Не бійтеся залучати чоловіків в життя своїх дітей.

Ще можна просити допомоги у тих, хто є поруч.

Це можуть бути інші жінки з дітьми. Можна домовитись, що, наприклад, один раз на тиждень, кожна бере до себе всіх дітей та розважає їх. А інша мама в цей час відпочиває.

Або можна знайти няню, яка декілька годин посидить з дитиною, а ви приділите час собі.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Звертайтеся за допомогою та підтримкою до психологів та психотерапевтів

Психотерапія — ефективний інструмент для відновлення емоційного балансу. Спілкування з психологом допомагає зрозуміти себе, джерела стресу, навчитися розпізнавати власні емоції та управляти ними.

Терапія повертає відчуття опори й допомагає відновити ресурс, який мама втратила через постійну віддачу себе іншим. Психолог може навчити технік релаксації, управління тривогою, встановлення меж та самопідтримки.

Що можна ще зробити для самодопомоги?

Якщо в якийсь момент ви відчуваєте сильно якусь емоцію, то з нею важливо попрацювати. Є декілька простих, але дієвих вправ.

Перша вправа

Спробуйте зрозуміти свою емоцію та причину, що призвело до цього.

Можливо, це щось, що тягнеться ще з дитинства, а, можливо, є якась ситуація, котра не стосується материнства, але впливає на вас зараз. І поміркуйте, як ви можете вплинути на це та змінити її.

Наприклад, якщо це втома, то можна відпочити разом з дитиною. Чи попросити когось посидіти з дитиною, а самій відпочити в цей час.

Друга вправа

Попрацюйте з емоцією через арттерапію. Наприклад, ви відчуваєте роздратування. Спробуйте його намалювати.

Залиште все своє роздратування на папері. Можна потім його зім’яти та викинути у смітник.

Третя вправа

Ще є гарна тілесна вправа, коли ви відчуваєте гнів, агресію, безсилля. Можна побити протягом декількох хвилин подушку або поштовхати стіни руками. В цей час можна ричати, шипіти.

Запрошую на консультацію

«Пам’ятайте, що дитинство не довге, але залишає слід на все життя.

І щоб діти були щасливі, важливо, щоб мама була стабільною: спокійна, в ресурсі, могла витримати будь-який стан дитини, була “живою”, співпереживаючою та відчуваючою, а не холодною», — Качура Олена, психологиня.

Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна підтримка — звертайтесь.

Я працюю з темами виснаження, материнської провини, самооцінки та відновлення внутрішнього ресурсу.

Я психолог та психотерапевт з 9-річним досвідом, мама двох дітей. Працюю з мамами у декреті, допомагаю повернути опору на себе.

Запрошую на консультацію, щоб м’яко й екологічно відновити сили.

Сподобалась стаття? 👉

Олена Качура
icon Автор:

Олена Качура,

психолог

Ціна: від 3950 грн

Стаж: 9 років

Вітаю! Мене звати Качура Олена. Я психотерапевтка з методу Символдрама. Навчаючий тренер з МАК. Вже понад 9 років допомагаю клієнтам подалати життєві кризи, впоратись з тривогою, стресом, психосоматичними та депресивними станами. Відчути радість та гармонію в батьківстві, виховувати щасливих дітей. ...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“Батьківство”
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

818 26
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

438 8
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту