Як пережити зраду чоловіка

Розповідає психотерапевтка з дев’ятирічним досвідом, жінка, яка сама пройшла через зраду і зуміла зібрати себе по частинах.

Це було, як грім серед ясного неба.

Так кажуть багато моїх клієнток. Так колись сказала і я – того дня, коли дізналася, що мій чоловік зраджував. Тоді я вже вивчала психологію, починала консультувати, підтримувала людей у найболючіші моменти їхнього життя.

Але коли це сталося зі мною, я буквально опинилася на підлозі.

Сиділа біля стіни й не могла підвестися. Було відчуття, ніби світ обвалився, і разом із ним впала я.

Зрада це не лише про «іншу жінку». Це про втрату безпеки. Про те, що ти вважала надійним, а воно виявилося крихким, як скло. Це про біль, що ріже зсередини. Про сором, який не твій, але ти його несеш. Про гнів, який розриває.

У цій статті я хочу поділитися тим, як прожити цей досвід і залишитися живою. Справжньою. Цілою.

1. Дозвольте собі відчувати біль

Це не «надумане», не «драма» і не «перебільшення». Те, що ви переживаєте зараз – справжній психологічний шок.

Дослідження показують, що зрада може викликати симптоми, подібні до посттравматичного стресового розладу (ПТСР): флешбеки, безсоння, панічні атаки, нав’язливі думки, відчуття небезпеки.

Ви маєте повне право плакати, кричати, злитися, нічого не хотіти.

Ваші емоції – не вороги, а сигнали. Їх не потрібно «заспокоювати», їм варто дати простір, визнати, побачити.

2. Зупиніться, не приймайте рішень поспіхом

Після зради хочеться все завершити: зібрати речі, подати на розлучення або, навпаки, вчепитися в чоловіка, як у рятівне коло.

Але жодне важливе рішення не варто ухвалювати в перші тижні після шоку.

Дозвольте собі паузу. У цій паузі відбувається найважливіше – повернення до себе. Запитайте себе: що мені потрібно просто зараз, щоб пережити цей день? Цей тиждень?

3. Відокремте своє від чужого

Найотруйніша думка, яку я чую від жінок (і колись я сама так думала): «Зі мною щось не так, раз він пішов до іншої.»

Це неправда. Зрада – це вибір того, хто зраджує. Вибір втекти від відповідальності, замість того, щоб говорити, шукати рішення разом. Так, стосунки могли бути кризовими. Але дорослі люди мають мову.

А зрада – це мова страху, уникнення, агресії. Це не ваша провина. І не вам виправляти його слабкість.

4. Подбайте про своє тіло

Коли душа кричить, про тіло легко забути. А воно ваш головний союзник у стресі. Їжте, навіть коли не хочеться.

Спіть, наскільки це можливо.

Робіть щось руками: випікайте, посадіть квіти, розписуйте кераміку тощо. Увімкнення тіла це перший крок до повернення себе в реальність.

Спробуйте просту вправу: покладіть руки на груди. Відчуйте, як б’ється серце. Зробіть 10 повільних вдихів. Промовте: «Я є. Я відчуваю. Я витримаю.»

5. Не залишайтесь у тиші

Зрада часто веде до ізоляції. Стає соромно розповісти навіть найближчим. Але мовчання це ґрунт, на якому росте самозвинувачення.

Поговоріть з тими, кому довіряєте. Якщо таких немає, то зверніться до фахівця. З досвіду моєї практики, саме з перших сесій після зради часто починається нове життя жінки.

6. Дозвольте собі не знати, що далі

Можливо, ви не знаєте, чи хочете прощати. Чи зможете знову довіряти. Чи залишитесь, чи підете. Це нормально.

Зараз ви не будуєте нове – ви виживаєте.

А вижити – це вже перемога.

Рішення прийдуть, коли з’явиться опора. А поки просто дихайте.

Пам’ятайте: зараз важлива не пара. Не він. Зараз важлива – ви.

Як може допомогти психолог?

У моїй практиці є спеціальний напрям -– підтримка після зради.

Ми поступово:

• Знижуємо рівень шоку і тривоги
• Даємо місце болю, гніву, сорому
• Відновлюємо внутрішні опори
• Шукаємо нове бачення: що далі і як жити після всього

Я не скажу вам, що ви маєте піти. Але я точно знаю: вам потрібно бути поруч із собою. А іноді з тим, хто здатен втримати вас, коли ви розсипаєтеся на частини.

Наостанок

Я знаю, як це – лягати в ліжко й хотіти просто забутись. Як звучить голос у голові: «Чому я? Чому він? Що зі мною не так?» Як боляче дивитись у дзеркало. І як страшно знову довіряти.

Я також знаю: усе це можна прожити. Повільно. Зі сльозами. І з надією.

Якщо ви зараз у цьому стані, я запрошую вас на зустріч.

Я працюю у гештальт- і психоаналітичному підходах, супроводжую жінок у кризах, пов’язаних із зрадами, втратами, болем.

Мені 55. Я мама. Жінка. Фахівчиня. І жива людина, яка знає, як це – вчитися заново жити після зради.

Напишіть мені, і ми знайдемо спосіб пройти цей шлях разом.