УВАГА: ВИГОРАННЯ!!!

Спеціалісти, які тривалий час працюють з людьми рано чи пізно можуть відчути, що їм починає бракувати сил та енергії, зникають ресурси, натхнення та задоволення від колись такої улюбленої роботи, втома стає частим та впізнаваним супутником, вихідних вже не вистачає, щоб відновити свої сили. Такий стан психічного та фізичного виснаження від роботи в психології отримав назву вигорання. Вигорання є метафорою, яка описує стан або процес психічного виснаження працюючої людини через надмірне використання енергії, ресурсів та сил.

Вперше його помітив та описав у 1974 році американський лікар-психіатр Дж.Фройденбергер, який працював в клініці для реабілітації з групою волонтерів. Вже за рік роботи в цій клініці молоді ідеалістично налаштовані та високомотивовані волонтери почали скаржитися на різку втрату енергії, мотивації та включеності в роботу, а їх пацієнти відзначили зростання випадків грубого та різкого поводження з ними.

Найчастіше від вигорання потерпають спеціалісти, які працюють в тісному емоційно насиченому міжособистісному контакті з людьми: психологи, соціальні працівники, лікарі, викладачі та працівники поліції. Процес вигорання можуть пришвидшувати нереалістично високі очікування та грандіозні плани щодо роботи. 

Якщо крім цього Ви належите до так званих особистостей типу А, тобто Ви зверхвідповідальна людина, схильна до суперництва, напружено боретесь за успіх, Ви легко дратуєтесь, Вам постійно не вистачає часу, – то ризик «згоріти» на роботі значно зростає.

Як впізнати, що у Вас вигорання? 

У вигорання є 3 тривожних маячки:

• Емоційне спустошення.

Ознаками емоційного спустошення є відчуття перенапруження та безсилля, емоції «приглушуються», відчувається нестача емоційних ресурсів, в критичних ситуаціях можливі емоційні зриви.

• «Деперсоналізація»

Ця ознака вигорання легко впізнається за проявами негативного, бездушного та інколи навіть цинічного ставлення до клієнтів та колег. Спілкування з ними стає переважно формальним та бездушним, трапляється, що воно супроводжується почуттям роздратування, яке ось-ось вирветься назовні.

• Знецінення себе як спеціаліста.

З’являється почуття розчарування в собі як професіоналі, знижується відчуття власної компетентності, з’являється незадоволення собою, своєю роботою, як наслідок – знижується професійна та особиста самооцінка, втрачається сенс роботи та бажання сильно вкладатися в неї особисто.

Жертвою вигорання може стати будь-хто. Його підступність та небезпека в тому, що на початку людина майже не усвідомлює, що з нею щось відбувається, а от колеги та клієнти вже помічають перші ознаки виснаження, байдужості та втрати інтересу.

Як убезпечити себе від вигорання? Ці кілька простих порад допоможуть Вам ефективно працювати, залишатися в ресурсному стані та насолоджуватися радостями життя:

• Базова турбота про себе, зокрема про своє фізичне «Я». Як би це банально не звучало, але задоволення своїх базових фізіологічних потреб у випадку профілактики вигорання звучить дуже актуально. Потурбуйтесь про свій 7-8 годинний щоденний сон, вчасний прийом збалансованої їжі, пийте достатню кількість рідини.
• Відпочинок. Не забувайте про відпочинок. Незважаючи на те, що для деяких карантинний час перетворився на суцільний «день сурка», не забувайте про те, що є вихідні. І на вихідних знайдіть можливість відпочити і не думати про роботу. Що для Вас є відпочинок: подивитися улюблений фільм під пледом, почитати книжку чи піти на прогулянку?
• Плануйте свою роботу. Погляньте реалістично на свої можливості та ресурси та відповідно плануйте роботу.
• Скидайте баласт. Не беріть на себе зобов’язання, які не здатні виконати, тобто будьте помірним «працеголіком».
• Робота в радість. Подумайте над тим, що найбільше Вас радує та приносить задоволення? Знайдіть свій інтерес в різних гранях Вашої роботи та слідуйте йому
• Не вимагайте від себе більшого. Один з кроків, який допомагає запобігти вигоранню – не виснажувати себе будь-якою діяльністю.

І пам’ятайте, що вигорання не є хворобою, а є негативним станом, який розвивається через значні перенавантаження на роботі. І цей стан не є вироком раз і назавжди Вам даним. Перегляньте свій звичайний робочий день та графік роботи, змініть пріоритети та подумайте, що Ви можете зробити, щоб робота почала приносити Вам задоволення і не стала на заваді отримувати радість життя.