Токофобія: боюся вагітніти і народжувати

Токофобія – це сильний, часом неконтрольований страх вагітності та пологів. Це не просто «хвилювання» чи сумніви — ця фобія може буквально паралізувати і заважати будувати стосунки, планувати сім’ю чи навіть спокійно жити.

Часто жінки з токофобією уникають вагітності за будь-яку ціну – і це не примха, а глибокий внутрішній страх, який потребує розуміння й підтримки.

Французький психоаналітик Жан Лапланш писав: «Жіноче тіло в момент материнства постає як місце, де несвідоме стикається з реальністю — саме це зіткнення іноді викликає найбільший жах» (Лапланш, 1987).

Як проявляється токофобія?

• думки про вагітність викликають паніку;
• виникає відчуття небезпеки або навіть жаху;
• з’являється бажання максимально контролювати контрацепцію;
• уникання близькості через страх завагітніти;
• тіло реагує тривогою: серцебиття, тремор, нудота.

Жак Андре підкреслював: «Страх перед материнством — це завжди більше, ніж страх тіла: це страх перед власною жіночністю, яку жінка не завжди готова прийняти» (Ж.Андре, 1999).

Чому виникає цей страх?

Причини бувають різними:

• складний чи травматичний досвід пологів у знайомих або в сім’ї;
• власний негативний медичний досвід;
• тривожність, схильність до «найгірших сценаріїв»;
• відсутність безпечної жіночої підтримки;
• історії, фільми чи форуми, що лякають;
• досвід насильства.

Жаклін Шофер писала: «У глибині жіночого несвідомого завжди живе конфлікт між бажанням народити і страхом втратити себе у цьому досвіді»

Як зрозуміти, що я не хочу ставати мамою саме через токофобію?

Важливо відрізняти свідомий вибір від фобії. Якщо ти просто не відчуваєш бажання мати дітей – це про твоє «ні» і твою автономію. Але якщо сама думка про вагітність викликає паніку, тривогу і навіть тілесні симптоми – швидше за все, це вже прояв токофобії.

Жак Лакан зазначав: «Тривога завжди вказує на щось реальне, що не має образу» (Лакан, 1962). Саме тому відрізнити власний вибір від несвідомого страху іноді складно без терапевтичної підтримки.

Чи можна подолати токофобію?

Так, і досить успішно. Це не вирок і не «твоє назавжди». Страх можна послабити або повністю прожити, зрозуміти його корені і знайти спосіб жити спокійніше.

Комусь після терапії стає легше наважитися на вагітність, а комусь – знайти спокій і свободу у власному виборі без тиску ззовні.

Як допомагає психотерапія?

У терапії ми досліджуємо, чому виник цей страх:

• як він пов’язаний з ранніми переживаннями чи травматичним досвідом;
• які емоції блокуються;
• які внутрішні історії впливають на твоє ставлення до жіночності та материнства.

Як казав Лапланш: «Слухати несвідоме означає дати місце тому, що не могло бути сказаним». Саме цим займається психотерапія – створює простір для того, щоб страх був почутий і поступово втратив владу.

Якщо ти впізнала себе у цьому описі – знай, що ти не одна. Боятися – нормально. Але жити у постійному страху виснажує. Поруч із підтримкою та у безпечних умовах можна розібратися у своїх переживаннях і знайти новий, спокійніший погляд на цю тему.

Я працюю з жінками у психодинамічному та психоаналітичному підходах. Маю понад 5 років досвіду, більше 2500 годин власної терапії та проходжу супервізію. Запрошую тебе у простір, де твої страхи будуть почуті, а ти – не залишишся з ними наодинці.