5 хв 651

Теорії дослідження лідерства та керівництва

Саморозвиток

Теорії дослідження лідерства та керівництва.

Чим теорії лідерства відрізняються від теорій керівництва?

ⓘ

Теорії лідерства пояснюють, звідки береться неформальний вплив у групі, тоді як керівництво в науці описують через стилі, а не через окрему теорію.

У процесі досліджень феномену лідерства, що активно розгорнувся на початку XX ст., сформувалися різні концептуальні системи, теорії, кожна з яких розглядала його під особливим кутом зору, відповідно пояснюючи його походження, сутнісні особливості, вплив на функціонування соціальної групи. Що стосується теорій керівництва, то як таких окремих теорій не виділяють. В науковій практики більшу популярність отримали дослідження стилів керівництва. Розглядаючи теорії управління частіше ототожнюють поняття лідерства і керівництва, вивчаючи загальні теорії управління.

Теорія рис (особистісна теорія лідерства)

ⓘ

Теорія рис шукає джерело лідерства в самій людині та в переліку її вроджених якостей.

Теорія рис, концентруючи свою увагу на вроджених якостях лідера, доводить, що ним може бути особа з певними особистісними якостями (сукупністю певних психологічних рис). Різні дослідники по-своєму виокремлювали ці характеристики, так і не дійшовши згоди щодо їх переліку. У надрах теорії рис зародилася харизматична концепція, згідно з якою людина народжується із задатками лідера, лідерство послане окремим видатним особистостям як благодать, "харизма" (грец. charisma — дар, милість, Божа благодать). Харизматичний лідер користується у групі абсолютною довірою, спонукає до схиляння перед собою. [5]

Від редакції qui.help. Пошук переліку рис триває понад століття і дав скромніший результат, ніж обіцяла харизматична концепція. Метааналіз Тімоті Джаджа та колег (2002) звів 222 кореляції з 73 вибірок і показав помірний зв'язок рис із лідерством, де найстабільнішим виявився зв'язок з екстраверсією. Тобто набір якостей щось пояснює, але не визначає, хто стане лідером. Як ця межа виглядає в українських текстах про управління, ми розбираємо в матеріалі про спільні та відмінні риси лідерства і керівництва.

Ситуаційна теорія лідерства

ⓘ

За ситуаційним поглядом лідером стає той, чия сильна сторона потрібна групі саме в цьому завданні.

Не відкидаючи теорії рис, ситуаційна теорія лідерства вважає лідерство продуктом ситуації. Згідно з цими уявленнями, розв'язання завдань і спілкування у різних ситуаціях групового життя виводить на передній план конкретних індивідів, які переважають інших хоча б за однією якістю. Оскільки в конкретній ситуації актуальною є конкретна якість, то лідером стає наділений нею індивід. Відкинувши твердження про вродженість якостей, представники цієї теорії висловлювали свої переконання, що конкретна ситуація стимулює і забезпечує найповніший вияв конкретних рис лідера. Вони також доводили, що людина, ставши лідером один раз, може знову виявити лідерські здібності. Часто, внаслідок дії стереотипів, людина-лідер в одній ситуації іноді розглядається групою як лідер взагалі. Визнання лідером в окремій ситуації, здобутий завдяки цьому авторитет є передумовами обрання індивіда на лідерські ролі й наступного разу.

Поведінковий підхід до проблем лідерства

ⓘ

Поведінковий підхід переносить увагу з того, ким є лідер, на те, що він робить із людьми щодня.

На думку представників поведінкового підходу до проблем лідерства, лідером стає людина, яка дотримується певного стилю поведінки. Концентруючи увагу на поведінці людини, вони часто абсолютизовували один стиль керівництва, ефективність якого залежала від конкретної ситуації: коли ситуація змінювалася, то змінювався і стиль. У межах цього підходу було досліджено і класифіковано різноманітні стилі лідерства. Проте від поведінкового підходу довелося відмовитися і повернутися до ситуаційного.

Що підтримує команду
  • зрозумілі завдання й критерії оцінки роботи;
  • зворотний зв'язок про результат, а не про особистість;
  • увага до навантаження та його перерозподіл;
  • зміна стилю, коли змінюються обставини.
Що виснажує команду
  • один стиль для будь-якої ситуації;
  • приниження та знецінення у відповідь на помилку;
  • очікування, про які не сказали вголос;
  • реакція керівника тільки на провали.

Від редакції qui.help. Поведінка керівника має вимірюваний зв'язок із самопочуттям команди. Метааналіз Дієго Монтано та колег (2017) охопив дослідження з різних галузей і показав: підтримувальна поведінка, увага до завдань і якісний контакт керівника з підлеглими пов'язані з кращим психічним здоров'ям працівників, а деструктивне керівництво з гіршим. Це зв'язок, а не доведена причина. Якщо стосунки з керівництвом стали постійним джерелом напруги, з цим працюють на сесіях про конфлікти на роботі.

Імпліцитна теорія лідерства

ⓘ

Імпліцитна теорія описує, як люди приписують лідерство тим, хто збігається з їхнім внутрішнім образом лідера.

Істотний вплив у розвиток теорій лідерства внесли розробки вчених в області когнітивних процесів. Мова йде про особливості перцептивної активності людей у зв’язку з наявністю в них так званої «імпліцитної теорії» лідерства – окремого випадку найбільш загальної імпліцитної теорії особистості. Поняття «імпліцитна теорія особистості» описує схильність людей вбачати зв'язок між визначеними людськими типами та людськими рисами. Отже розглядаючи «імпліцитну теорію» лідерства, можна охарактеризувати її властивістю людей сприймати в групах як лідерів в той мірі, в якій їх характеристики (наприклад інтелект, риси особистості, цінності) відповідають представникам інших про лідера. Було доказано, що люди дійсно формують деякі загальні уявлення про лідерство, які зазвичай використовують для оцінки лідерського потенціалу незнайомців [3].

Від редакції qui.help. Роберт Лорд із колегами (1984) перевірив цю ідею експериментально і показав, що в людей є прототип лідера, а кандидата оцінюють за схожістю з цим прототипом. Наслідок помітний на практиці: однакова поведінка двох людей може дати різне визнання, якщо один ближчий до звичного образу. Які якості працюють на цей образ, ми розбираємо в матеріалі про лідерські якості керівника.

Синтетична (системна) теорія лідерства

ⓘ

Системний погляд збирає попередні підходи разом і розглядає лідерство як процес усередині групи.

Синтетична теорія лідерства сформувалася на основі узагальнення напрацювань у межах попередніх підходів. Лідерство вона тлумачить як процес організації міжособистісних стосунків у групі, вважаючи лідером суб'єкта управління цим процесом. Представники цієї теорії суттєву увагу звертають при цьому на структуру особистості лідера, тривалість існування групи та ін. Власне феномен лідерства аналізують як продукт спільної групової діяльності при розв'язанні конкретного завдання, коли індивіди мають змогу виявити свою здатність організувати групу на розв'язання групової проблеми. Отже, спільна діяльність (актуальність мети, широта завдань, різноманітність умов для їх розв'язання та ін.) сприяє виникненню і формуванню лідерства, появі конкретного лідера. Більшість вітчизняних досліджень лідерства здійснюється саме в координатах цієї теорії [5].

Психологи, що працюють із цією темою

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Теорія «шлях-ціль»

ⓘ

Теорія «шлях-ціль» описує роботу керівника як прибирання перешкод на дорозі підлеглих до цілі.

В наш час досить розповсюдженою стала так звана теорія «шлях-ціль». Вона представляє собою ситуаційну модель, основні елементи якої взяті з мотиваційної теорії очікування. Суть теорії «шлях-ціль» полягає в тому, що робота керівника в першу чергу полягає в підтримці своїх підлеглих у досягненнях їх цілей; керівник повинен вказувати напрямок або допомагати підлеглим за для того, щоб гарантувати відповідність їх особистих цілей загальним цілям групи або організації. Ця теорія заснована на ствердженні, що ефективний керівник визначає шлях, яким повинні йти його підлеглі, щоб правильно та ефективно виконувати роботу та досягати намічених цілей, полегшуючи їм проходження цього шляху.

Коли керівна роль стає приводом звернутися до психолога?

ⓘ

Теорії пояснюють механізм, але не знімають навантаження з конкретної людини.

Керівна роль поєднує відповідальність за результат із відповідальністю за людей. Ось 5 ознак, що це навантаження варто обговорити зі спеціалістом, і ситуації, у яких допомагає організаційне консультування:

  1. Рішення, які раніше давалися за годину, тепер розтягуються на тиждень.
  2. Ви відкладаєте розмови з конкретними людьми в команді без зрозумілої причини.
  3. Робочі думки не вимикаються у вихідні, а відпочинок не повертає сил.
  4. Кожна помилка підлеглого відчувається як особиста поразка.
  5. З'явилася постійна дратівливість, якої ви раніше за собою не помічали.

Кілька таких ознак разом описують радше вигорання, ніж питання стилю керівництва.

Історія клієнта qui.help
«Консультації з Анастасією допомогли визначити джерело проблем, знайти конструктивне рішення і загалом відчувати себе більш підготовленим до подібного у майбутньому.»
Андрій · запит: вигорання на роботі та перевтома

Знайти психолога

Ще одна клієнтка платформи зверталася з професійним вигоранням і втратою мотивації. Через час роботи вона описала результат так:

Приклад із відгуків
«Я стала більш зібраною, уважною, змогла ефективно виконувати свою роботу.»

Чи можна навчитися лідерства, якщо теорії суперечать одна одній?

ⓘ

Можна, бо кожна теорія описує свою частину явища, і разом вони дають робочу карту.

Розбіжність між підходами підказує, з чого починати. Риси описують передумови. Ситуаційний і поведінковий підходи описують ту частину, яку людина змінює. Імпліцитна теорія додає сприйняття інших людей.

Роберт Хаус описував роботу керівника як допомогу підлеглим у досягненні їхніх цілей. Висновок із цього практичний: замість шукати правильний тип, корисніше розібратися, чого потребує ця команда і що з цього ви готові дати.

Це вже робота не з теорією, а з собою. Почати можна з розмови зі спеціалістом у каталозі психологів qui.help.

Читайте також

Усі статті

Запитання на форумі по темі “Саморозвиток”

Усі запитання
Арина, 18 років
Арина, 18 років •
Как стать лучшей версией себя? Исходя из моей ситуации

Здравствуйте. Мне 16.

Я с детства привыкла жить без особых усилий и у меня никогда не было терпения. В последнее время много себя анализирую, читаю и смотрю различную информацию на эту тему. Поняла, что у меня укоренились неправильные убеждения, вроде "жизнь должна быть легкой". Любой дискомфорт воспринимается мною тяжело. Слезы, злость, раздражение, истерика. Я убегаю от ответственности, не умею получать удовольствие от результата.

И в моем детстве мама кричала на меня и била за проступки, непослушание, иногда за нытье. Ко всему я чувствительный и эмоциональный человек. Хотела бы узнать, а повлияло ли это на мою самооценку, на мое реагирование на фрустрацию, эмоциональное развитие, позицию в жизни и как в принципе могло повлиять еще.

Я также не люблю себя, боюсь осуждения, немного зажата и замкнута, при людях чувствую небольшой дискомфорт, движения скованы. Боюсь высказать свое мнение, говорить громко, быть в центре внимания, что обо мне подумают.

Но несмотря на все мне хочется стать лучшей версией себя. Это мое самое главное направление.

Что делать с этим всем? Заранее спасибо. Ваша помощь будет ценной для меня

Шукають психолога по темі “Саморозвиток”

Усі оголошення
Карина, 23 роки
Карина, 23 роки •

Вітаю! Мене звати Карина. Я навчаюся на 2-му курсі факультету психології в польському університеті (онлайн-формат). Через часті переїзди за кордон я не маю змоги пройти практику очно, але мені потрібно закрити звітність за 4 семестр (240 годин).

Першу практику я вже успішно пройшла в обмін на допомогу з соцмережами для приватної клініки, тому маю реальний досвід і можу бути справді корисною в цьому напрямку. Готова допомагати вам віддалено: писати пости, робити переклади, допомагати з контентом, генерувати зображення, створювати презентації тощо. Також розглядаю варіант віддячити фінансово за ваш час.

У мене повністю готові всі бланки польською мовою. Мені потрібні лише офіційний підпис дипломованого психолога та мокра печатка вашої організації (або ФОП) на документах, а також стандартна довідка (Oświadczenie).

Підкажіть, будь ласка, чи розглядаєте ви таку можливість?

  • Психолог: Для себе
Ольга, 29 років
Ольга, 29 років •

Запит на довготривалу індивідуальну терапію (БАР, ПТСР, побудова внутрішньої опори)

Про себе: Оля, 29 років. Маю діагностований БАР (субдепресивна домінанта), елементи ОКР та РДУГ. Працюю в IT сапорті, займаюсь керамікою. Маю значний травматичний досвід у сімейному анамнезі.

Шукаю онлайн-фахівця, який відповідає наступним критеріям:

  • Освіта та досвід: Клінічний психолог або лікар-психотерапевт (з глибоким розумінням біо-психо-соціальної моделі БАР). Досвід роботи від 5 років, вік 30+.

  • Методологічна база: Схема-терапія (пріоритет), DBT, травматерапія. Мені важливо поєднувати глибинний підхід із чіткою структурою (без «сухого» КПТ, але й без чистого гештальту/арт-терапії).

  • Запити для роботи:

    • Розбудова «Здорового Дорослого» та внутрішньої стійкої опори.

    • Робота зі співзалежністю, сексуальність, опрацювання глибоких травм минулого.

    • Професійна реалізація, робота з творчими блоками та зростання доходу.

Формат та бюджет:

  • Мова: Українська (це принципово).

  • Бюджет: 30-35 євро (1300-1500 грн) за сесію. Готова до стабільної роботи (3-4 рази на місяць). У перспективі бюджет буде переглянуто у бік збільшення.

Шукаю «міцного» та інтелектуально потужного терапевта, який не боїться складних клінічних кейсів і готовий до системної, тривалої співпраці.

  • Де: Кременчук
  • Психолог: Для себе
  • Ціна до: 1500 грн