Що таке схема-терапія, та з чим вона допоможе?

Схема-терапія є сучасним напрямком психотерапії, розробленим як своєрідна «надбудова» до КПТ спеціально для важких випадків, там, де КПТ не досягло результатів.

Її автор – КПТ-психолог Джеффрі Янг.

На початку її цільовою аудиторією були клієнти зі спектром важких розладів особистості та глибокою травматизацією. Але згодом виявилося, що схема-терапія тим більш ефективна з простішими запитами, дуже швидко розставляючи все на свої місця.

Вона здатна надавати клієнтам чіткі рекомендації для пропрацювання проблеми, має зрозумілу прозору структуру і добре пояснює їхні внутрішні процеси.

Від себе можу сказати, що ефективність цього методу настільки вражає, що це схожа на якесь диво, яке, однак, можна розкласти на складові та проаналізувати. Отже, давайте знайомитися зі схема-терапією.

Кому буде корисна схема-терапія?

На це питання важко не відповісти «всім».

Бо майже в кожної людини бувають сумніви у власній самооцінці, спалахи емоцій, навалюється усвідомлення своїх обмежень та помилок. Кожна має певні «гострі кути» характеру, які час від часу роблять боляче їй самій та її близьким.

Це і є предметом досліджень у схема-терапії.

Якщо ваші емоційні реакції сильніші за реакції оточення

Особливо варто звернути увагу саме на цей метод людині, чиї емоційні реакції сильніші за реакції оточення. Якщо ви надто вразливі, чутливі, депресивні, часто гніваєтеся чи роздратовані.

Скоріш за все, у підсвідомості такої людини швидко активуються звичні для неї, повністю автоматичні «схеми», такі своєрідні алгоритми чи негативні цикли, за якими психіка знов і знов проживає гострі пікові емоції і не знає як зупинити цю кругову поруку.

Якщо вам не змогли допомогти інші психологи та психотерапевти

Теж варто пошукати того, хто працює саме у схема-терапії, бо, скоріш за все, ваш випадок складніший. Або на нього треба надто багато часу в інших методах, щоб досягнути результату.

Схема-терапевт зможе швидко пояснити вам ваш стан та запропонувати зрозумілий план роботи.

Кому не підійшла КПТ

І також можу порадити схема-терапію тим, кому не підійшло КПТ. Бо за швидкістю та ефективністю схема нічим не поступається КПТ, оскільки йде корінням звідти.

Але між методами є одна досить суттєва різниця.

Дехто з клієнтів сприймають КПТ як абсолютно практичний, досконалий інструмент роботи з психікою, але трохи «прохолодний». Ментальна система в КПТ задіяна на 100%, а ось емоційна залишається майже незадіяною. Тобто, розум буде мати всі відповіді, а почуття – ні.

Схема-терапія значно тепліша. Інтелект та емоції тут включені в роботу 50% на 50%.

Звісно, що багато що залежить від спеціаліста, але все рівно, у схемі почуття людини – дуже цінний та важливий фокус.

Схема-терапевт має надавати людині повну підтримку та прийняття, навчить її проживати почуття екологічно, буде вести людину до живлення всіх її емоційних потреб. І тому цей метод добре підійде теплим, чутливим, емоційним людям.

Тим, хто має схильність до антисоціальної поведінки

І останнє. Оскільки схема-терапія була розроблена спеціально для важких випадків, там, де інші методи малоефективні, то вона добре підійде людям, хто знає про себе, що в характері має багато жорсткості – або, як то кажуть, нарцисичного, чи має схильність до антисоціальної поведінки.

Велкам до схема-терапії!

Що таке емоційні дефіцити?

До того, як пояснювати «схеми», слід ще пояснити що таке емоційні дефіцити.

В дитинстві ми потребуємо від батьків ВСЬОГО, тобто повного набору емоційних переживань, задіяних у спектрі батьківської любові.

Нам треба і безпеку, і підтримку, і прийнятті, і безтурботності, щоб побігати, і вчасної дисципліни, щоб вміти посидіти над книжками. Нам треба і обійми, і слова, і дії, і час разом з батьками, і глибокі розмови, і віру в себе, і разом пройти через навчання негативному спектру емоцій.

Треба винести батькам мозок і щоб нам за це нічого не було, і щоб батьки витримали, і все рівно терпляче нам пояснювали, чому так поводитися погано. Ще бажано подивитися, що таке сімейне щастя між батьками.

І це я тільки почала розгортати список…

Там, де нам сильно чогось не вистачало… Ну от, наприклад, нас ніколи батьки не слухали, «роби що кажуть, ми краще знаємо що тобі треба». В цьому випадку в дитини виникне своєрідний голод бути почутою. З одного боку людина не буде вміти «подавати голос» серед людей, а з іншого – це стане її величезною потребою.

В цьому простенькому прикладі насправді все доволі складно, бо людина, скоріш за все взагалі не буде знати, яка вона є, бо батьки ніколи її про це не питали. Вона буде почуватися «непочутою» та взагалі «ніякою».

Сумна історія, правда? Але саме так виглядає емоційний дефіцит.

А що ж таке «схеми»?

І тоді, навколо наших великих дефіцитів формуються певні адаптивні форми поведінки, стратегії (тобто, як людина з цим справляється), які згодом закріплюються і виглядають як риси характеру.

Оці стратегії й називаються схемами.

Вони добре вивчені і мають доволі зрозумілі назви: «дефективність та сором», «пошук схвалення» чи «приреченість на невдачу».

А може бути й навпаки – формується «привілейованість та грандіозність», «придушення емоцій», «негативізм, песимізм». Усього їх вісімнадцять.

Як працюють схеми?

В дії схема виглядає так: якийсь тригер (чиєсь слово, дія чи навіть власна негативна думка) запускає в роботу всю схему: психіка трактує подію як негативну (спираючись на наш попередній досвід), після чого реакцій йде «знайомою колією», тобто по шляху нашої типової поведінки, аж поки ситуацію не буде вичерпано.

При цьому людина кожен раз діє по одному-єдиному сценарію, автоматично, повністю відчуваючи свою «правоту».

Наприклад, нам кажуть: «А ти не хотів би оце зараз віддати мені половину свого обіду?» (наприклад, колега так напів-пожартував)

• Людина зі схемою «самопожертви» буде рада відчути свою корисність і тут же сама запропонує віддати.

• Людина зі схемою «недостатність самоконтролю» направить колегу під три чорти і потім буде ще скаржитися друзям на того негідника.

• А людина зі схемою «негативізм» буде почуватися скривдженою, ображеною, використаною, почне бубоніти і невзлюбить цього колегу на роки.

Що таке режими?

Ще більш важливим у схема-терапії є визначити, в яких режимах функціонує психіка людини. І насправді основна робота відбуватиметься саме з режимами.

То що воно таке?

Режим – рольова позиція, в яку потрапляє людина час від часу. Це як коли ми себе відчуваємо «розгубленим наче дитина», чи «знов виховую всіх, наче я їхня мамця».

Якщо вам знайомий термін «субособистість» – то це також воно.

Щоб розрізнити свої власні режими, достатньо згадати, що з друзями ви спілкуєтеся в одному стані, наприклад, радісному та легкому. А з батьками – завжди в іншому, наприклад, роздратованому та закритому.

На роботі ви третій – «ділова ковбаса», а з коханою людиною – четвертий, наприклад, розслаблений та задоволений.

Це і є різні ваші режими.

Здорові режими

Є режими здорові, в яких людині буває легко та комфортно, в яких ми самі собі подобаємось – «здоровий Дорослий» режим чи «щаслива Дитина» (терміни взяті з Транзактного аналізу).

В цих станах ми ефективно діємо та вирішуємо проблеми, чи ми щасливі і безтурботні, граємо та насолоджуємося життям. Тобто, з цими режимами проблем немає. Є проблема тільки, якщо в людини ці режими взагалі відсутні.

Шкідливі режими

А є режими й доволі шкідливі – там де ми поводимося так, що самі собі все псуємо й саботуємо. Таких себе ми не любимо.

• Це, наприклад, режим Гіперконтролера, коли ми не можемо себе заспокоїти іншим чином, окрім як вдатися до повного контролю інших людей та обставин.
• Чи Покірний Капітулянт – це коли людина на все погоджується та не може за себе постояти, відчуваючи себе жертвою обставин.
• Або режим Розлючена Дитина, коли нас довели і нам треба когось обкласти матюками чи прибити, і ніякі заспокоєння не діють.

Які режими найбільш шкідливі для психіки?

Якщо ми не говоримо про здорові режими, то всі інші в тім чи іншим ступені можуть шкодити психіці. Але найбільші проблеми для людини, на мій погляд, створюють Критикуючі режими.

Зазвичай це внутрішні режими, задіяні у відносинах із самим Собою, хоча коли людина критикує сама себе, вона з такими самими стандартами підходить і до оцінки інших.

Внутрішні Критик та Караючий Суддя – це аутоагресивне ставлення людини до себе, коли вона себе ненавидить, знецінює, засуджує чи соромиться себе.

У такі хвилини (а інколи і дні / тижні /місяці / роки) в психіці людини відбувається таке «роздвоєння» на діаду частин: Критикуючу та Дитячу.

Критикуюча нависає та знущається з більш вразливої частини: «Ти все зіпсувала! Тепер нічого гарного з тобою не відбудеться! Так тобі і треба, ти ж нікчема!». А Дитяча частина слухає це, вірить та глибоко страждає.

Найбільшої шкоди цей процес завдає самооцінці людини. Ми перестаємо бажати собі добра, вірити в себе, старатися задля себе і цим цементуємо сіре безпорадне існування. Навіть не намагаємося шукати змін.

Ці режими – наші найбільші вороги.

Як саме працює схема-терапія на сеансі?

Ну, спочатку буде тестування та діагностика. На вигляд тести виглядатимуть досить просто, але за їхньою допомогою психолог швидко визначить ваш набір схем та режимів.

Насправді, навіть одного тесту цілком досить, щоб діагностувати людину та значно прискорити роботу, не втрачаючи час на багатогодинні опитування.

Потім будуть розмови та пояснення. Вам з психологом треба буде дослідити ваш актуальний дитячий та життєвий досвід, подивитися, які схеми і режими були сформувалися, які пом’якшувалися з часом, які закріплювалися. І, звичайно, визначити та пояснити дію найбільш деструктивних режимів.

А далі почнеться практична робота. Сюди відносяться вправи з уявою, почуттями, проективні методики на стільцях та, звісно, бесіди про те, що є актуальним для клієнта.

Терапевт має навчити людину розпізнавати та змінювати свої деструктивні режими та як укріплювати здорові.

Розуміння власних режимів відкриває людині величезні можливості для покращення самоконтролю та оздоровлення своєї поведінки. Навчитися цих навичок можна відносно швидко і вони залишаються з людиною назавжди.

Скільки сесій потрібно?

Терміни терапії бувають різними, залежно від стану психіки та запиту клієнта. Це може бути й кілька зустрічей, і пару років у важких випадках.

Найчастіше терапія триває місяці, до року. Але вона точно буде коротшою у порівнянні, наприклад, з класичним психоаналізом, де рахунок завжди йде на роки.

Які вправи вам запропонує робити психолог

У схема-терапії є свій власний інструментарій.

Вправи на закриття емоційних дефіцитів

Частина вправ спрямована на закриття емоційних дефіцитів, що були сформовані в дитинстві. Ці вправи викликають в людини багато почуттів та емоційного відгуку, бо спрямовані саме в багаторічний біль людини.

Врешті-решт вона почне відчувати себе «почутою» чи «важливою», чи те, що актуально для вас.

Ці вправи розраховані на те, щоб людина навчалася сама закривати свої емоційні потреби. Це стає можливим завдяки одному простому факту – ми всі вже дорослі, а дитячий дефіцитарний досвід давно вже позаду. Ми можемо самі собі стати більш ефективними опікунами, ніж колись змогли ними бути наші батьки.

Вправи на пропрацювання негативних режимів

Інша частина вправ спрямована на пропрацювання негативних режимів. Тут буде весело й гаряче, бо психолог ставить під сумніви звичайні форми спілкування, реагування та функціонування людини.

Від такого нахабства в клієнта активуються всі можливі психологічні захисти, та й взагалі людина вміє бути «тільки такою», їй здається, що «це ж мій характер!», а психолог атакує прямісінько його сутність.

Але оскільки схема-терапія є дуже прозорим методом – психолог буде пояснювати, і чому треба змінювати конкретний режим, і як це можна зробити.

Робиться це в швидкості самої людини. Тобто, в клієнта весь час буде залишатися певне відчуття контролю над власним терапевтичним процесом.

Приходьте на консультації

Ми з вами трошки познайомилися зі схема-терапією. Сподіваюся, мені вдалося підсвітити для вас основні тези та інструменти цього чудового метода і сподіваюся, вдалося викликати до нього трошки цікавості.

Але, звісно, запрошую всіх зануритися у справжній терапевтичний процес зі схема-терапевтом і зробити свої власні висновки про метод.