Ознаки низької самооцінки

Низька самооцінка – це знецінення себе та своїх досягнень, не маючи на те видимої об’єктивної причини. Це оцінювання своєї особистості лише через призму невдач.

Важливо пам’ятати, що низька самооцінка – не є погано і не є добре. Це просто є, і з цим можна працювати.

У цій статті ми поговоримо про ознаки і, зокрема, про профілактику низької самооцінки.

Що відчуває людина із низькою самооцінкою?

• Почуття провини та сорому (за себе перед оточуючими)
• Почувається не значимою і цінною для інших (тому виникає часте бажання всім догодити і бути «зручним»).
• Тривогу та відсутність віри в себе.
• Почуття залежності від чужої думки та нерішучості.
• Почуття внутрішньої напруги.

Низька самооцінка буквально впливає на всі сфери життя

• Сфера тіла – це часта самокритика щодо свого зовнішнього вигляду, часте порівняння себе з інших і не на вашу користь.
• Сфера діяльності – це нерішучість, страх та сумніви у самореалізації. «У мене не вийде», «Якщо в мене вийде, що про мене подумають інші?» Це все блокує будь-які дії у бік самореалізації.
• Сфера контактів – складно заводити нові знайомства або створювати відносини. Увесь час може виникати бажання бути зручним, така самопожертва у стосунках. Все для іншого та нічого для себе.
• Сфера планів та майбутнього – почуття тривоги та страх будувати плани, створювати цілі. «Мені вже пізно щось змінювати», «А що інші подумають про мене?»

Ознаки низької самооцінки

Внутрішнє відчуття «я недостатньо хороший»

Також «я недостатньо успішний», «я не гідний, не заслуговую».

Усередині весь час включений ваш внутрішній критик, який критикує кожну дію, бажання та мету. Це викликає часте почуття напруги.

2. Навколишні часто порушують ваші особисті межі

У взаємодії з оточуючими виникає бажання всім догодити чи переконання «Для того, щоб зберегти відносини, потрібно бути зручним».

З цієї причини оточуючі часто порушують ваші особисті межі. Плюс, ви самі можете не розуміти, що входить до ваших особистих кордонів і як про них говорити.

3. Складно говорити «ні» оточуючим

За цим може стояти страх втратити контакт із оточуючими або страх виглядати в їхніх очах погано.

«Якщо я відмовлю в якомусь проханні, то зі мною перестануть спілкуватися або я буду в їхніх очах виглядати поганим».

4. Порівняння себе з іншими і частіше не на свою користь

Здатність знаходити завжди в іншому краще, а в собі найгірше. Думки, що ви менш цінні або менш гідні інших.

Внутрішні відчуття «Я не гідний», «Я не заслуговую».

5. Болюча реакція на критику

Люди з низькою самооцінкою болісно сприймають критику оточуючих, бо нема на що спертися в собі. Адже всередині сидить такий самий критик, і це величезний тиск як із зовнішнього боку, так і з внутрішнього.

6. Страх щось починати робити (страх провалу та невдачі)

Будь-яка ідея, ціль чи бажання піддається жорсткій фільтрації: або все має пройти ідеально і без помилок, або краще не робити взагалі.

Часто так і відбувається, нічого не роблять, адже у будь-якій справі можуть бути помилки. А це ризик, що потім буде боляче і багато критики як зовнішньої, так і внутрішньої.

Профілактика низької самооцінки

1. Уникайте порівнянь з іншими

Часто багато хто порівнює себе з іншими, і це не дуже об’єктивно. Адже ви не знаєте до кінця їхнього шляху, сильних і слабких сторін їхньої особистості. Люди звертають увагу на їхній кінцевий результат, і в цьому їхня помилка.

Важливо пам’ятати, що у вас різний шлях та різні точки та умови старту. І звертати увагу не на кінцевий результат когось, а на шлях, який вони пройшли, з чим зіткнулися і як справлялися – це буде набагато корисніше для вас.

2. Ставте собі реалістичну мету

Аналізуйте свою компетенцію у якійсь сфері, свої можливості у цей період. Пробуйте ставити короткострокові цілі й собі реалістичне необхідний час їхньої реалізації.

3. Не бійтеся просити про підтримку близьких

Важливо вміти говорити і просити близьких людей про підтримку, які справді можуть надати вам її та послужити для вас такою зовнішньою опорою.

4. Розвивайте свого внутрішнього «адвоката»

Спробуйте на кожне «Ні» знаходити варіант чому «Так». На кожну критику підключати свого внутрішнього адвоката та надавати собі підтримку.

У людей з низькою самооцінкою добре розвинений внутрішній критик, але у терапії можна спробувати розвинути свого внутрішнього адвоката.

5. Вчіться помилки та невдачі сприймати як досвід.

Аналіз помилок дають нам можливість робити висновки та допомагають при наступній спробі все врахувати та спробувати інакше. Помилятися нормально.

Коли варто звернутися до психотерапевта?

Якщо у вас низька самооцінка, одним з ефективних методів подбати про себе це звернутися до психотерапевта за допомогою.

Також звернутися до психотерапевта варто, якщо у вас нестабільний емоційний стан. У випадку, якщо ви відчуваєте незадоволеність у кожній сфері життя, і це сильно впливає на ваше повсякденне життя.

Якщо ви відчуваєте, що самостійно вже не справляєтеся, і вам потрібна допомога та підтримка.

У ситуації, коли хочете навчитися підтримувати себе, розуміти та говорити про свої особисті межі, будувати стосунки з балансом давати та брати.

Як я можу допомогти?

У своїй практиці часто працюю з людьми з низькою самооцінкою. Багато хто приходить у терапію з почуттям напруги та неможливістю розслабитися, зі втомою від постійної самокритики, з постійним самоконтролем та бажанням усім сподобатися та догодити. І при цьому з бажанням це міняти.

У роботі з клієнтами з низькою самооцінкою я допомагаю їм вибудувати контакт із собою, вивчити свої внутрішні та зовнішні опори.

Ми ні чого не позбавляємося. Пам’ятайте, внутрішній критик теж потрібний, але важливо ще виростити свого внутрішнього адвоката. Тоді внутрішній діалог буде більш продуктивним та екологічним.

Запрошую вас на консультацію, де ви зможете поділитись своїми почуттями та зробити перші кроки до вирішення вашого запиту.