Напрямки в психоаналізі

Психоаналіз — теорія, розроблена австрійським вченим Зигмундом Фрейдом. Основна думка психоаналізу полягає в тому, що психічний апарат людини поряд із свідомою, іншою, несвідомою частиною. Це тому, що вона несвідома, тому що її не визнає людина, але судити про її зміст можна за непрямими ознаками, такими як друкарські помилки, застереження, помилкові дії, мрії. Але саме ця несвідома частина, згідно з теорією класичного психоаналізу, є основною рушійною силою всіх наших думок, бажань, дій. Психоаналіз став революційною ідеєю на рубежі 19-20 ст. змінили уявлення про багато сфер людського життя. Протягом більш ніж століття історії багато ідей класичного психоаналізу були переглянуті, відкинуті, доповнені. Сучасний психоаналіз має кілька десятків шкіл і включає в себе такі напрямки та представників, які зробили найбільший внесок у розвиток цих напрямків:

– Класичний психоаналіз – З. Фрейд, Ш. Ференці, О. Ранк, К. Абрахам;

– аналітична психологія – К. Юнг;

– Індивідуальна психологія – А.Адлер;

– неофройдизм – К. Хорні, Е. Фромм;

– Психологія І (Его Психологія) – А. Фрейд, Г. Гартманн;

– аналіз характеру – В. Рейх;

– психоаналітична школа М.Кляйн;

– Епігенетичний аналіз – Е. Еріксон;

– теорія об’єктних відносин – М. Балінт, Д. Віннікотт;

– структурний психоаналіз – М. Фуко, Дж. Лакан;

– філософський психоаналіз – Г. Маркузе;

– екзистенційний психоаналіз – J. Sartre, L. Binswanger;

– екзистенційно-феноменологічний аналіз – Д. Леінг;

– екзистенційна психотерапія – Р. Мей;

– Логотерапія – В. Франк;

– Психоаналітична герменевтика – А. Лоренцер, Ю. Хабермас;

– психологія себе – Х.Когут;

– інтерсуб’єктивний психоаналіз – Дж. Етвуд, Б. Брауншафт;

– Аналіз транзакцій – Е.Берн.

Якщо ця стаття була для вас корисною та/або цікавою, будь ласка, поставте лайк.