Готові до змін на краще?
Знайти психологаЛудоманія – це не просто пристрасть до ігор. А психологічна залежність, коли людина втрачає контроль над потягом до азартних або онлайн-ігор.
Зовні це може виглядати як безневинне хобі чи спосіб зняти стрес після робочого дня. Але зсередини це постійна боротьба, напруга, страх бути викритим, відчуття провини та поступова втрата зв’язку з реальністю.
Ігрова залежність не обирає за статтю, віком чи соціальним статусом. Вона може торкнутися будь-кого: студентів, військових, батьків, керівників, підлітків.
Вона не має чітких меж – лише наслідки, що поступово руйнують життя.
Симптоми лудоманії
Як зрозуміти, що це вже не просто звичка?
- Нав’язливі думки про гру: постійне планування, коли грати наступного разу, як “відігратися”.
- Втрата контролю: навіть після значних програшів людина продовжує грати.
- Гра як спосіб уникнути емоційного болю: тривоги, самотності, злості.
- Втрата інтересу до життя поза грою: робота, стосунки, друзі відходять на другий план.
- Фінансові труднощі: борги, кредити, приховування витрат.
- Зміни в поведінці: дратівливість, замкнутість, спалахи агресії.
- Приховування: людина бреше близьким про те, скільки часу чи грошей витрачає на гру.
Ці симптоми свідчать про серйозну проблему, це вже не розвага, а залежність.
Види ігрової залежності
Ігроманія може проявлятися у різних формах:
- Азартні ігри: слоти, покер, казино, ставки на спорт.
- Онлайн-ігри: особливо ті, що містять елементи донатів, ставок, випадкових виграшів.
- Фінансова залежність: неконтрольована участь у біржових спекуляціях, криптовалютних торгах без чіткої стратегії.
Суть одна – втеча від реального життя.
Причини лудоманії
Лудоманія не виникає на порожньому місці. Це реакція психіки на глибокі внутрішні конфлікти чи біль.
Психологічні чинники: занижена самооцінка, хронічна тривога, емоційна нестабільність, самотність.
- Сімейні: брак уваги, надмірний контроль або емоційна відстороненість.
- Соціальні: культ успіху, ідея швидких грошей, романтизація “великого виграшу”.
- Біологічні: гра стимулює дофамінову систему, формуючи звичку.
- Невідреаговані травми: гра стає способом уникнути болісних переживань.
Стадії розвитку залежності
- Фаза виграшів: гра асоціюється із задоволенням, виникає ілюзія контролю.
- Фаза програшів: зростають фінансові втрати, з’являється бажання “відбити” програне.
- Фаза відчаю: зростає напруга, гра набуває нав’язливого характеру.
- Фаза безнадії: апатія, ізоляція, депресивні або навіть суїцидальні думки.
Наслідки лудоманії
- Фінансові: борги, втрата майна, проблеми з банками.
- Емоційні: сором, злість, безнадія, занижена самооцінка.
- Соціальні: конфлікти, руйнування сімей, втрата довіри.
- Фізичні: безсоння, психосоматичні розлади, виснаження.
- Юридичні: шахрайство, крадіжки, порушення закону.
Як лікується лудоманія?
Найперший крок – визнати проблему. Це не просто шкідлива звичка, а серйозне порушення, що потребує допомоги.
Методи лікування:
- Психотерапія – індивідуальна, групова, сімейна.
- Медикаментозна підтримка. При супутніх депресивних чи тривожних розладах.
- Групи взаємодопомоги, наприклад, “Анонімні гравці”.
- Психоосвіта для близьких, щоб допомогти підтримати людину, не підживлюючи її залежність.
Як допомагає психотерапія?
Психотерапія це шлях до розуміння себе. Ми не боремося з грою, ми досліджуємо, чому вона стала необхідною.
- Шукаємо причини потягу до гри.
- Вчимося відчувати й проживати емоції.
- Відновлюємо зв’язок із тілом і потребами.
- Формуємо нову, здорову внутрішню опору.
Процес іноді складний, але можливий. І він повертає до себе справжнього. У моїй практиці немає “безнадійних” чи “винних” – є люди, які шукають вихід. І я поруч у цьому пошуку.
Я запрошую вас якщо ви відчуваєте, що гра почала забирати надто багато, або якщо хтось поруч або ви страждаєте від цього. Ви не самі. Допомога поруч.