Готові до змін на краще?
Знайти психологаНервова анорексія – це психічне захворювання, при якому людина відмовляється від їжі. В результаті він швидко втрачає вагу тіла, що призводить до виснаження організму. Це один із поширених розладів харчової поведінки. Нервова анорексія виникає як у чоловіків, так і у жінок. Однак частіше захворювання починає розвиватися в підлітковому віці. Розлад в основному підпорядковується людям, які мають генетичну схильність до захворювання.
Симптоми нервової анорексії – відмова від їжі, бажання схуднути, незважаючи на те, що вага нормальна, страх поправитися, нав’язливі думки про їжу, перепади настрою, порушення сну, дратівливість, тривога, гнів, образа, відхід від Спілкування, втрата друзів, зниження лібідо, депресія.
Здебільшого дівчата віком від 14 до 24 років страждають на анорексію, які хочуть бути схожими на моделі. Але це захворювання спостерігається і в інших вікових групах, де бажання бути схожим на знаменитих актрис, моделей, на яких, на їхню думку, є еталон краси, також базується на цьому.
Одним з перших проявів цього захворювання можуть бути зміни в поведінці, ізоляція, небажання зустрічатися з друзями, відмова від деяких страв, пристрасть до дієт, спілкування на тематичних форумах. Зміна інтересів і нові знайомства, які підтримують такі бажання, можуть ускладнити ситуацію. Подальше занурення в це захворювання може призвести до патології в цілому всього організму, а при повному виснаженні також можлива смерть.
До фізичних змін відносяться: порушення в роботі серцево-судинної системи, сухість і блідість шкіри, випадання волосся або її поява на обличчі і спині, порушення структури нігтів і роботи травної системи, біль у шлунку, хронічні запори, нудота та інші.
Психологічні зміни включають: низьку самооцінку, самооцінку, невпевненість, депресію, обсесивно-компульсивний розлад, суїцидальні думки.
Часто лікарі відзначають такі симптоми:
• зниження індексу маси тіла та кісткової тканини;
• сухе волосся та шкіра;
• порушення обмінних процесів;
• гальмування статевого розвитку (у підлітків);
• порушення менструального циклу до повного припинення;
• гормональний дисбаланс;
• Порушення в роботі серцево-судинної системи.
Більшість дівчат, які страждають на нервову анорексію, не усвідомлюють, що у них проблеми з вагою. Вони не вважають це проблемою, і, навпаки, з вагою 40 кілограмів або менше, вони можуть відчувати себе повноцінними. Виснаженість організму, недостатність харчування мозку призводить до того, що такі люди не в змозі оцінити катастрофічну ситуацію, а тому переконати їх у протилежному вкрай важко.
Але є дівчата, які знають, що їх організм виснажений, але страх перед їжею і страх перед набором ваги настільки сильний, що вони не можуть впоратися з цим самостійно. Сам страх не зникає, а навпаки, чим більше схуднення, тим сильніше він відчувається і тим більше спотворюється його тіло.
Яка допомога при анорексії?
Якщо на ранніх стадіях захворювання помітити і розпізнати тривожні ознаки, психолог виправить виникаючу деструктивну поведінку. Але зазвичай психолога звертаються із запізненням, коли хвороба прогресує. На цьому етапі хворим потрібен комплексний препарат, психіатричне лікування, психотерапія також відіграє важливу роль на цьому етапі лікування.
Хоча причини нервової анорексії часто криються в генах пацієнтів, не можна недооцінювати значення психологічної допомоги. Психотерапевт/психолог:
• змінити модель поведінки пацієнта на ту, в якій він буде адекватно ставитися до харчування;
• формувати позитивне ставлення до організму;
• підвищувати самооцінку;
• підвищення емоційної стійкості;
• встановити задоволення соціальних потреб;
• для запобігання самоушкодження та спроб самогубства;
• Визначте глибоку причину, травму за симптомом.
Серед методів лікування анорексії головною є психотерапія. Звичайно, можна за допомогою різних препаратів і процедур відновити вагу хворого завдяки дієті. Однак якщо пацієнт не змінить ставлення до процесу харчування, до себе, власної ваги і фігури, то позитивного результату не буде. Після припинення курсу лікування хвороба повернеться з великою ймовірністю.
Найважливішим на першому етапі лікування є переконати таку людину в необхідності професійної психологічної допомоги, яка може зайняти певний час, оскільки самі пацієнти не завжди правильно оцінюють свій стан, а їхні родичі, також покладаючись лише на власні сили, часто не в змозі вирішити проблему.
Основою нервової анорексії є психосоціальні проблеми, викликані соціальними, психологічними, особистісними та сімейними факторами. Враховуючи це, досвідчений психолог і проводить психотерапевтичну роботу, спрямовану на вирішення психологічних проблем: індивідуальна психотерапія, робота з сім’єю – сімейна психотерапія, групова психотерапія, психопрофілактика і психокорекція.
Психотерапія повинна бути спрямована не тільки на усунення симптомів анорексії, але і на повернення хворого до повноцінного життя: до його інтересів, хобі, хобі.
Особливо важлива сімейна психотерапія при лікуванні анорексії у підлітків. Вона спрямована на виправлення стереотипів у стосунках між членами сім’ї.
Часто причиною розвитку захворювання у підлітка є поведінка батьків: вони постійно незадоволені своєю дитиною, намагаються нав’язати йому свою думку, не поважають його інтересів. Підліток починає негативно дивитися на себе, що призводить до розвитку анорексії. Сімейна терапія вчить членів сім’ї поважати думки один одного, допомагаючи покращувати атмосферу в сім’ї.
Психотерапевт пояснить батькам, як поводитися з дитиною під час реабілітації. Сімейну психотерапію можна проводити як за участю всієї родини, так і в парах (дитина і батько, дитина і мама, тільки батьки).
Незважаючи на те, що психотерапія є основним методом лікування анорексії, вона все одно не може проводитися поза загальним комплексом терапевтичних заходів. Найбільш ефективний результат дає комплексне лікування захворювання: психотерапія, інструментальне та медикаментозне лікування.