Готові до змін на краще?
Знайти психологаПодружня зрада – це надзвичайно складна, травмуюча подія, яка зачіпає глибокі рівні самооцінки, почуття власної гідності, а також робить актуальним питання подальшої довіри між партнерами.
Не кожна родина може пережити таку ситуацію. Згідно з дослідженнями 2014 року, зрада є однією з основних причин розірвання шлюбу, але вона з великою ймовірністю може бути симптомом глибших проблем у стосунках.
Сьогодні поговоримо про ситуації, коли в парі зрадила або зраджує жінка. Давайте з’ясуємо, які можуть бути причини.
Чому це сталося? Чому це сталося саме зі мною?
Ось декілька причин, з яких жінка може піти на такий крок:
- Образа або емоційне відчуження: жінка може мати невисловлені почуття до свого чоловіка, бути чимось не задоволеною, через це починає емоційно віддалятися, намагаючись в такий спосіб привернути увагу або навпаки – готуватися до розриву стосунків.
- Розчарування у партнері та стосунках: коли ми одружуємось, то сподіваємось на краще і можемо бути не готовими до складностей, які виникають у подружньому житті. Очікування не справджуються, і з’являється спокуса звинуватити партнера у всіх негараздах. Жінка може думати, що з іншим партнером все буде інакше і шукати альтернативу.
- Помста: якщо жінка дізнається про зраду партнера, у неї може виникнути бажання помститися в такий самий спосіб.
- Імпульсивність: це може бути спонтанне, необмірковане рішення, викликане почуттям ейфорії, закоханості, бажанням втекти від реальності, без усвідомлення своєї відповідальності та наслідків своїх дій.
- Стосунки на відстані: якщо чоловік та жінка з певних обставин тривалий час знаходяться порізно, хоча до того жили разом, жінка може важко сприйняти відсутність чоловіка поруч. Нестача уваги і неможливість отримати її в звичному форматі може актуалізувати почуття самотності і потребу в близькості, це може призвести до пошуку іншого партнера.
Що робити, якщо ви щойно дізнались про зраду дружини?
Дозвольте собі відчувати свої емоції
Припускаю, що ви знаходитесь у стані шоку і хочу сказати – все, що ви зараз відчуваєте – нормально, ви маєте право на будь-які почуття. Це може бути біль, злість, гнів, ненависть, провина, сором, розчарування, розпач, безсилля, втрата сенсу життя та будь-що інше.
Дозвольте собі відчувати свої емоції, не заперечуйте, не замикайте їх всередині себе, не ігноруйте, дайте їм право на існування.
Але відчувати – не означає діяти під впливом емоцій.
Спробуйте записати все, що спадає на думку
Щоб опанувати себе спробуйте записувати все, що відчуваєте, або все, що спадає на думку. Це надасть структури вашим думкам, а пізніше ви зможете обговорити з психологом все, що будете вважати важливим.
Подбайте про себе зараз
Прийміть контрастний душ – він прискорить виведення кортизолу з організму.
Фізичні вправи – наприклад, біг – можуть допомогти вам отямитись від шокового стану.
Візьміть паузу від прийняття рішень
Постарайтесь утриматись від прийняття рішень або будь-яких інших дій в такому стані. Треба дати собі трохи часу – стільки, скільки потрібно – поки вони вщухнуть.
Коли повернеться розсудливість, можна буде перейти до обговорення ситуації, що склалася, з дружиною та думати про наступні кроки.
Чи варто це обговорювати з друзями? Чи стане від цього легше?
Тільки ви обираєте, з ким ділитися такими подробицями свого особистого життя.
Поставте собі запитання, чому я хочу розповісти про це? Для чого вам ділитися?
Чи не спричинить це ще більшого стресу для вас?
Чому я хочу розповісти саме цій людині?
Можливо, людина, з якою ви хочете обговорити ситуацію сама переживала щось подібне? Досвід іншої людини може допомогти, проте, коли ми ділимось, ми можемо відчути сором та почуття вразливості.
Я б радила бути обережним у виборі людини, з якою ви хочете поділитися – ви маєте подбати про свою безпеку та особисті кордони.
Психолог не знає вас і ваше коло спілкування, а також має зберігати конфіденційність, тому вважаю, що це гарний вибір особи для обговорення ситуації.
Що далі? Пробачити чи покинути?
Важливо усвідомити, які сенси ви бачите у події, що сталася.
Іншими словами, чи ви відчуваєте себе винними? Яким чином зрада дружини характеризує вас, як чоловіка?
Чи відчуваєте ви себе приниженим?
Чи ви відчуваєте що все, що ви зробили разом чи все, що ви зробили для родини тепер втратило сенс?
Нагадайте собі, що ваша дружина – інша людина, вона – частина вашої сім'ї, але не частина вас особисто. Якщо інша людина зробила такий вибір – це її особисті кордони та її відповідальність. Її тіло та її життя – не належить вам. Її вчинки ніяк не характеризують вас, як людину.
Можливо, ви відчуваєте, що частина вашого життя зруйнована або марна, але ви маєте себе, і варто спробувати жити далі.
Вибачати чи ні?
Це залежить від багатьох факторів. Від ситуації, від обставин, від причин, від ваших планів на майбутнє. І це те рішення, яке залежить лише від вас.
Я хочу зауважити, що вибачити не означає забути, не означає знецінити ваші почуття. Не означає, що ви змушені залишитися в стосунках.
Іноді біль від зради просто руйнує все тепло, всі приємні моменти та спогади, отруює їх і вже неможливо повернутися туди – в стосунки, де колись ви були щасливі разом. І тоді є сенс відпустити один одного і рухатись далі.
З чим може допомогти психолог?
Як відновити тепло і почуття безпеки? Як відновити ваше ставлення до жінки, яка зрадила? Чи це взагалі можливо? Як відродити здатність довіряти іншій людині?
Незалежно від того, який вибір ви зробите, – зберегти стосунки чи шукати когось іншого – вам доведеться відновити свою здатність довіряти іншій людині і бути вразливим. Без цього близькі стосунки не можливі.
Робота з психологом спрямована на те, щоб:
- Допомогти прожити ті почуття, які з’явилися після зради дружини, зустрітись з ними, а не уникати.
- З’ясувати ймовірні причини – наскільки ця ситуація була викликана проблемами в подружньому житті, що саме її могло спровокувати, а також – як запобігти цьому в майбутньому.
- Розділити відповідальність між партнерами за те що сталось, зменшити почуття провини.
- Навчитися, за необхідності, краще розуміти себе і свої почуття, навчитися їх ідентифікувати і розуміти причини, а також, навчитися ставитися до себе з розумінням і підтримкою, замість критики і звинувачень.
Якщо у вас виникла складна ситуація, якщо ви відчуваєте, що не можете впоратись самостійно і потребуєте допомоги, і якщо вам відгукується щось із сказаного вище – запрошую на зустріч!