Дезадаптивна мрійливість: чи можуть фантазії бути шкідливими?

Людина хоче бути у безпеці, людина хоче мати стосунки, людина хоче бути успішною. Людина може бути вразливою, тривожною (як риса особистості), творчою…

У найскладніші часи наші сильні сторони стають нашими щитами. Іноді вони перестають функціонувати, як раніше, та все ж захищають нас.

Людина може бути потенційним талановитим письменником, митцем або композитором, мати розвинену фантазію та талант сценариста. І в скрутні для себе часи ця навичка врятує психіку від навантаження, замінить собою пусті зони, дасть час перепочити.

Цей механізм називається «дезадаптивна мрійливість», хоча сам по собі він є захисним механізмом.

Цей термін є відносно новим у професійній спільноті та вимагає більше досліджень. Однак треба зазначити, що це цікавий вектор розвитку сучасної психології та психіатрії.

Що таке дезадаптивна мрійливість?

Дезадаптивна мрійливість (maladaptive daydreaming) — це стан, коли людина надмірно занурюється у фантазії, які стають яскравими, деталізованими та довготривалими. Настільки, що це заважає реальному життю.

Професор Елі Сомер першим заговорив про дезадаптивну мрійливість як про особливість поведінки, яка не є психічним розладом і не супроводжується офіційним діагнозом, але з часом може суттєво впливати на якість життя.

Наприклад, вона може знижувати академічну успішність, погіршувати працездатність, ускладнювати стосунки з близькими, а також мати негативний вплив на фізичний стан.

Симптоми дезадаптивної мрійливості

Отже, ви схильні до дезадаптивної мрійливості, якщо:

1. Вам для цього потрібне усамітнення
2. Музика запускає цей процес, та він супроводжується повторюваними рухами
3. Ваше фантазування схоже на фільм з розлогим сценарієм
4. Винирнути з мрій буває досить складно
5. Звичка фантазувати заважає вашим справам
6. У вас інтенсивні та тривалі мрії
7. Ваші фантазії переважають над реальністю
8. Ви використовуєте мрії як спосіб втечі від проблем
9. У вас розвивається емоційний зв’язок або навіть закоханість із вигаданими світом або персонажами
10. Ви жертвуєте своїм сном
11. Вигадані складні сюжети можуть тривати місяцями, роками
12. Ви відчуваєте провину або незадоволення — через втрату часу або неможливість жити бажаним життям
13. Ви відчуваєте внутрішній дискомфорт, якщо тривалий час не можете пофантазувати
14. Вам важко концентруватися на поточних справах
15. Ви зберігаєте контакт з реальністю і припиняєте фантазування, якщо, наприклад, у кімнату хтось зайде

З боку це виглядає так: людина повторює якісь рухи (ходить, танцює, дефілює, качається на стільці, клацає ручкою, колихає ногою та ін.), слухає при цьому музику (частіше за все), а погляд направлений кудись в середину себе.

У цей час в голові людини знаходять місце цілі світи, відбуваються цілі театральні вистави. І хто знає – може, це все не перший сезон…

Приклад дезадаптивної мрійливості

Одного разу моя викладачка розповіла, що до неї звернулася мама хлопця – підлітка з тим, що він нічого не робить, окрім читання фентезі. Мама була налаштована рішуче. Як результат – вона перестала зачіпати хлопця, бо терапевт використала всю свою красномовність, щоб донести до неї, що таким чином він виживає в умовах тотального контролю з її боку.

Не хочу нікого образити, бути мамою досить важко, і всі ми робимо помилки. Просто ця ситуація неймовірно добре ілюструє роль фантазій у нашому житті.

Чому виникає дезадаптивна мрійливість?

Річ у тому, що колись один раз схильна до фантазування людина у скрутній для себе ситуації замріялася, замість того щоб вирішувати ту чи іншу проблему. І це значно знизило рівень тривоги, покращило настрій і відстрочило неминуче.

Цей ефект закріпився і надалі часто відтворювався, поки не закріпився як надійним спосіб реагування на стрес, тривогу, напругу в соціальній взаємодії.

Цей феномен може слугувати засобом втечі від тривожних емоцій або болючих спогадів, дозволяючи людям створювати альтернативну реальність, де вони відчувають себе у безпеці.

Людина відволікається на свої фантазії, стає залежною від них емоційно. Звичайно, вона/він може зупинити фантазію, якщо хтось зайде в кімнату або прозвучить різкий звук.

Та час вже пролетів, сили та ресурси використані на фантазування, а результату немає. Час іти спати, резюме не зробили, диплом писати не почали, за роботу не взялися (хоча скоро дедлайн), натомість нафантазувалися досхочу!

Як дезадаптивна мрійливість відрізняється від фантазування?

Фантазування	Дезадаптивна мрійливість
Нормальна частина психіки. Спосіб уявляти, мріяти, креативити	Надмірне занурення у вигадані світи, яке часто виходить з-під контролю часу
Короткочасне, ситуативне — під час нудьги, перед сном	Займає години на день, регулярно, іноді щодня
Допомагає відновити ресурси, уявити бажане	Використовується як втеча від болісних емоцій, реальності або травми. Може по-своєму виснажувати емоційний ресурс
Не заважає функціонуванню в навчанні, роботі, стосунках	Може знижувати працездатність, віддаляти від людей, викликати провину
Не потребує професійної допомоги	Може вимагати психотерапевтичної підтримки для роботи з тригерами

Як дезадаптивна мрійливість впливає на життя?

Дезадаптивна мрійливість здається невинною лише на перший погляд.

Ця звичка може погіршити якість життя, впливаючи на продуктивність та соціалізацію. Світ мрій простий та ідеальний – якщо довго в ньому залишатись, то незадоволеність реальністю буде тільки зростати.

Окрім того, дезадаптивні мрії можуть викликати залежність, оскільки під час них мозок виробляє серотонін, якого з часом потрібно все більше і більше.

Дезадаптивною мрійливість стає, коли людина впадає в аддикцію від своїх фантазій.

Як впоратися з дезадаптивною мрійливістю?

Так як же собі допомогти?

Записуйте фантазії. Так ви зможете краще їх зрозуміти. Спробуйте подивитись на них «збоку».

• Якщо ви мрієте про те як дебютуєте у новому фільмі – варто задуматись про акторську майстерність.
• Якщо у ваших мріях ви сидите на романтичному побаченні – варто рухатись в сторону стосунків або приділити увагу своїй другій половині.
• Якщо ви бачите себе або головного героя на віддаленому острові – вам бракує усамітнення.

Тож фантазії – це відображення наших потаємних бажань. У популярному фільмі про Хлопця-Який-Вижив було зачароване дзеркало Яцрес, яке показувало найтаємніші бажання тих, хто в нього дивився. На жаль, у реалізації цих бажань дзеркало ніяк не допомагало.

Ще рекомендації, як себе підтримати:

1. Дотримуватися режиму сну-роботи-харчування (наскільки це можливо)
2. Займайтеся спортом, будьте активні впродовж дня
3. Використовуйте таймер, коли щось робите. Тоді буде звуковий сигнал, який висмикне вас з фантазій
4. Використовуйте вправи на заземлення для повернення у реальність

Коли варто звернутися до психолога?

Якщо впізнали себе – зверніться до психолога або психотерапевта. Так буде простіше впоратись з цим феноменом та підвищити задоволеність своїм життям.

У терапії ми разом зможемо:

• Знайти, що саме ви уникаєте через фантазії. Та працювати з цим.
• Працювати з емоціями та новими способами витримувати стрес, замість втечі у вигадані світи.
• Практикувати техніки усвідомленості, щоб повертатися до «тут і зараз».

Запрошую на консультацію.

З повагою, Ганна.