Арттерапія: види, техніки, як саме працює?

В арттерапії важливий не результат, а процес – як людина торкається паперу, як дихає, коли малює, як вона дивиться на те, що вийшло. – Pat B. Allen, художниця, арттерапевтка

Арттерапія – це напрямок психотерапії, що використовує творче самовираження як засіб для дослідження внутрішнього світу людини, зняття напруги та відновлення психологічного балансу.

На відміну від традиційного «розмовного» підходу, тут основний інструмент – це мистецтво у всьому його різноманітті: малюнок, живопис, ліплення, музика, танець, театр та багато іншого.

Арттерапія допомагає обійти опір та захисні механізми, що часто заважають усвідомити та висловити почуття словами. Через символи, образи та дії людина може торкнутися глибоких внутрішніх переживань, а терапевт – м’яко супроводжувати його в цьому процесі.

Метод застосовується в індивідуальній та груповій терапії, у роботі з дітьми та дорослими, у клінічних, освітніх та реабілітаційних закладах.

У чому особливість арттерапії?

Арттерапія – це особлива мова. Мова образів, символів, жестів та кольору, яка говорить те, що часто не може бути виражено словами. Це не так про мистецтво, як про зустріч із собою через творчість.

Тут не важливими є художні здібності — важлива готовність дослідити свій внутрішній світ, навіть якщо він лякає, болить чи здається заплутаним.

У своїй практиці я знову і знову переконуюсь у глибинній цінності арттерапії як методу. Особливо у роботі з травмами, посттравматичним стресом, станами замороженості, заблокованою чи навпаки некерованою агресією, тривожними та депресивними розладами, психосоматикою, а також у періоди екзистенційних криз — коли людина втрачає сенс, не відчуває ґрунту під ногами, не знає, хто вона і чого хоче.

Саме в такі моменти образ виявляється сильнішим за слово. Там, де мова обривається, страх паралізує, а почуття не усвідомлюються – виникає можливість висловити це через малюнок, глину, рух, метафору.

Образ стає контейнером, який можна безпечно помістити те, що нестерпно. А потім подивитися, доторкнутися, змінити, перетворити хаос на структуру.

Арттерапія допомагає не лише «випустити» те, що всередині, а й почути, розпізнати, осмислити. Це спосіб повернутися до себе, відчути свої бажання, торкнутися своєї вразливості, сили, агресії, жвавості.

Особливо важливий цей підхід у роботі з травмою розвитку, порушеннями уподобання, при хронічному стресі та втраті контакту з тілом.

Про історію мистецтва як зцілення

Ідея використовувати мистецтво для душевного зцілення сягає корінням у давнину.

Печерні малюнки, ритуальні зображення, обереги і маски — усе це з найдавніших часів виконувало як естетичну, а й психотерапевтичну функцію.

У культурах корінних народів мистецтво, спів, танець і створення об’єктів вважалися засобами спілкування з духами, предками, внутрішніми частинами себе.

Далі давайте доторкнемося до появи самого терміну та розвитку самого методу.

Британський художник Адріан Хілл (Великобританія) Adrian Hill, який лікувався від туберкульозу в санаторії, зауважив, що малювання допомагало йому справлятися з ізоляцією та тривогою.

Він почав використовувати мистецтво у роботі з іншими пацієнтами та ввів термін «art therapy».

Створення мистецтва дає душевну силу там, де немає інших слів. – Адріан Хілл

І якщо Адріана Хілла можна вважати батьком арт-терапії, то психоаналітик та педагог Маргарет Наумбург (США, 1940–1960-ті) вважається «матір’ю арт-терапії».

Вона розвинула напрямок «динамічної арт-терапії», що ґрунтується на ідеях Фройда та Юнга. Вона вірила, що через спонтанні зображення можна отримати доступ до несвідомого — швидше, ніж через слова.

Едіт Крамер (1950–1970-ті) працювала з дітьми з психічними розладами у США та розвивала «студійну модель» арт-терапії, де акцент був не так на інтерпретації, як на творчому процесі як засобі інтеграції особистості.

Розвиток арттерапії як професії

1969 – Заснована Американська асоціація арттерапії (AATA).

1987 – Запущено перший академічний журнал Art Therapy: Journal of the American Art Therapy Association.

Арттерапія стала викладатись у магістратурах, її почали застосовувати у клініках, школах, реабілітаційних центрах.

Сьогодні арттерапія використовує дані нейробіології (наприклад, зниження кортизолу). Застосовується при ПТСР, депресії, тривожних розладах, аутизмі, нейродегенеративних захворюваннях, для пацієнтів із діагнозом раку тощо.

Включає багато напрямків: юнгіанська арттерапія, екзистенційна, гуманістична, КПТ-основана, наративна та соціальної роботи.

30 цікавих фактів про арт-терапію

Арттерапія як метод з’явилася після Другої світової війни, коли із солдатами почали працювати через малювання для подолання ПТСР.
Термін «Арттерапія» вперше був офіційно використаний британським художником Adrian Hill у 1942 році.
Арттерапія – це не уроки малювання, а процес дослідження внутрішнього світу через образи та символи.
Арттерапія працює навіть якщо людина не вміє малювати – важливий не результат, а процес.
Робота через творчість активує обидві півкулі мозку: логічну та емоційну.
Арттерапія допомагає знизити рівень кортизолу – гормону стресу.
Дослідження показали, що арттерапія може покращити короткочасну пам’ять у людей похилого віку.
Арттерапія знижує прояви депресії та тривожності – доведено у ряді мета-аналізів.
Творчий процес стимулює вироблення дофаміну, пов’язаного із задоволенням та мотивацією.
Арттерапія покращує тілесну усвідомленість, особливо під час роботи з фарбами та глиною.
Арттерапію застосовують у роботі з пацієнтами з онкологією, щоб упоратися з емоційним навантаженням.
Арттерапію використовують у в’язницях та центрах реабілітації – як спосіб висловити агресію безпечно.
Арттерапевти працюють у школах, хоспісах, шпиталях, приватних центрах і навіть музеях.
Військові проходять арттерапію після бойових травм — з позитивним ефектом при ПТСР.
У деяких країнах арттерапія включена до реабілітації після інсультів.
В арттерапії використовують не лише малювання, а й колаж, ліплення, пісочну терапію, лялькотерапію, рух та фотографію.
Техніка “Draw a Person” (Намалюй людину) – одна з ранніх діагностичних форм арт-терапії.
Арт-терапевти можуть використовувати медитацію перед малюванням – щоб посилити контакт із несвідомим.
Одна з технік – «вільний малюнок із заплющеними очима», де образ народжується з тіла, а не з голови.
Колажі часто використовуються для роботи з темами ідентичності, життєвого шляху та ресурсів, сексуальності.
Американська асоціація арттерапії (AATA) була заснована у 1969 році.
В Ізраїлі Арттерапія – офіційно визнана форма психотерапії, включена до клінічної практики.
У Великобританії арттерапевти проходять магістратуру та працюють у системі NHS.
У Канаді арттерапія активно застосовується під час роботи з корінними народами як культурно чутливий метод.
Арттерапевтичні майстерні проводяться в зонах бойових дій та таборах для біженців.
Арттерапія може допомогти повернути смак до життя навіть після важких втрат та травм.
В арттерапії клієнт може вперше у житті відчути, що має право висловлювати свої почуття.
Іноді образ говорить те, що людина не може сказати словами, і це стає поворотною точкою в терапії.
Через арттерапію можна «розмовляти» із внутрішньою дитиною, захисником, критиком — використовуючи образи.
Кожен арт-об’єкт, створений у терапії, – це відбиток внутрішнього світу, який може бути зцілюючим сам по собі.

Як працює арттерапія?

Арттерапія спирається на кілька ключових механізмів:

Перенесення внутрішнього на зовнішній образ, створений в арт-терапії, стає «контейнером» для почуттів і переживань. Це знижує їх інтенсивність і робить їх більш усвідомленими.
Процес важливіший за результат. В арт-терапії не потрібно художнього таланту. В результаті самого процесу арт-терапевтичних вправ, задоволення, яке отримує людина, вже надає сприятливий вплив на психологічні процеси.
Образ як дзеркало. Символи, кольори, форми можуть відбивати несвідоме.
Ігровий та метафоричний підхід арт-терапії дозволяє досліджувати тяжкі й хворобливі теми у більш безпечній, непрямій формі.
Тіло та рух. У тілесно-орієнтованих формах арт-терапії проробляються напруги та блоки через рух, танець, дихання.

Основні види арттерапії

1. Ізотерапія (малюнок, живопис, колаж)

Один із найпоширеніших методів. Дозволяє виражати почуття через лінії, форми, кольори. Наприклад, малювання «свого страху» може знизити тривогу.

2. Казкотерапія

Створення та аналіз казок. Особливо ефективно з дітьми. Це метод, яким можуть користуватися не тільки терапевти, а й батьки для м’якої мотивації своєї дитини.

3. Музична терапія

Робота з музикою як способом висловити та переробити емоції.

4. Танцювально-рухова терапія

Використовує рух та танець для вираження почуттів, дослідження тілесних патернів, відновлення контакту з тілом.

5. Драматерапія

Проживання ролей, інсценування та рольові ігри дозволяють безпечно досліджувати внутрішні конфлікти та стосунки.

6. Пісочна терапія

Створення сцен та світів у мініатюрі в пісочниці з використанням фігурок.

7. Мандалотерапія

Створення мандал – кругових символічних композицій – допомагає відновити внутрішню структуру, заспокоює та центрує.

8. Нейрографіка

Поєднання нейрофізіології та мистецтва: метод заснований на уявленні, що лінії, форми та образи, промальовані особливим способом, активують нейронні зв’язки та допомагають «переписати» внутрішні патерни переживання.

Техніки арттерапії

Ось кілька прикладів образотворчих технік:

«Намалюй свій страх/гнів/радість» – допомагає висловити та усвідомити емоцію.
«Автопортрет тут і зараз» – дослідження самовідчуття.
«Колаж із мрій» – візуалізація бажаного майбутнього.
«Діалог двох кольорів» – спосіб висловити внутрішній конфлікт.
«Лист незавершеному» — техніка написання листа важливій людині (живій чи тій, що пішла з життя), який не буде відправлений, але допоможе висловити все, що не було сказано.
Перехід від внутрішньої напруги до нового стану: людина малює проблему та трансформує її через «нейролінії», створюючи нову конфігурацію переживання, знижуючи тривогу, страх, напруга.
Створення зі шматочків матеріалу, листочків, шишок та намистин символ для свого нового та бажаного «Я».

Кому особливо підходить арттерапія

1. Людям із труднощами вербалізації

Діти та підлітки
Дорослі з алекситимією (важкістю розпізнавати та називати почуття)
Люди у гострих стресах та травмі (після втрати, насильства, війни)
Люди з пост-інсультними, нейро-дегенеративними порушеннями
Мігранти, які розмовляють іншою мовою.

Чому: образи дозволяють висловити те, що може бути сказано словами.

2. Людям із високим рівнем тривоги, прокрастинацією, емоційним вигорянням

Чому: арт-процес заспокоює нервову систему, дає відчуття дії та результату, дозволяє безпечно зустрітися з несвідомими та тілесними реакціями.

3. При травмах, депресії, втрати смислів

Чому: арттерапія допомагає відновлювати внутрішні зв’язки, знаходити опори, образи турботи та зв’язку, працювати через метафори та символізацію.

4. Діти та підлітки

Чому: це природна їм мова, де можна «грати», висловлювати агресію, страх, бажання, досліджувати кордони.

5. Люди творчих професій та креативного складу

Чому: арттерапія може бути основною формою самовираження та способом проживання внутрішніх конфліктів.

6. Військові, ветерани, люди, які пережили ПТСР

Дослідження (наприклад, Walker, Kaimal, 2017; Collie, Backos, Malchiodi, 2006) показують, що арттерапія допомагає зменшувати симптоми ПТСР, включаючи гіпер-збудження, флешбеки та ізоляцію. Через візуальні форми можуть переробити важкі переживання без необхідності спочатку говорити про це.

Кому арттерапія може не підійти

1. Люди з вираженою параноїдною симптоматикою чи активним психозом у активній фазі

Чому: робота з образами може посилити проєктну активність, викликати регрес чи тривожні фантазії. Можливе лише після стабілізації стану.

2. Клієнти, які категорично відкидають «дитячі» або «безглузді» форми вираження

Чому: якщо опір високої інтенсивності, важливо спочатку працювати з установками, захистами та способом «контролю». Можливе підключення арт-технік на більш пізній стадії.

3. Люди з вкрай високими «перфекціоністськими» установками

Чому: можуть знецінювати результат, відчувати сором чи тривогу при створенні «неідеального» образу. Це може стати як перешкодою, так і темою терапії.

Де можна використовувати арттерапію

Індивідуальні сесії. Найбільш глибокий, безпечний та гнучкий формат. Можна йти в особисті травми, символічні архетипи, роботу з тілом.

Парні та сімейні сесії. Корисна в роботі з комунікацією, емпатією, агресією, порушеним зв’язком. Приклади: спільне малювання конфлікту, образів сім’ї, “мосту” між партнерами.

Робота з дітьми та батьками. Особливо ефективними є спільні арт-ритуали, робота з образами «я-дитина і я-батько».

Групова та ретритна робота. Відкриває можливості для контакту, проєкції, свідоцтва, зізнання. Корисно в кризових ситуаціях, горюванні, ритуальній роботі, жіночих/чоловічих групах.

Арттерапія підходить усім віковим категоріям

Дітям – для дітей арттерапія, малювання, казки, пісочна терапія, робота з тканиною, глиною – це природний формат розвитку.
Підліткам – для дослідження ідентичності, кордонів, конфлікту добре підходять комікси, арт-щоденники, колажі, робота з метафорою тіла.

Дорослі – отримують за рахунок арт-терапії доступ до витіснених почуттів, травм, бажань. Можна використовувати автопортрети, робота з темою вибору, втрат, внутрішньої дитини, символами.

Люди похилого віку – через арт-терапію можуть провести реконструкцію пам’яті, або провести роботу зі спадщиною та завершенням. Наприклад: техніка “життєвої лінії”, створення “альбому пам’яті”, образів болю та прощення.

Арттерапія за умов війни: робота з травмою через образ

Для більш детального розгляду, як працює арттерапія, я хочу взяти тему, яка наразі є важливою хоча й складною.

Війна – це досвід, що порушує всі базові екзистенційні опори: безпека, передбачуваність, зміст, зв’язок, тіло. Вона торкається не лише солдатів, а й мирних жителів, дітей, літніх людей — усіх, хто опинився у полі насильства.

Для багатьох психіка виявляється нездатною «перетравити» весь обсяг страху та втрат. Тоді виникає травматичний розрив — між тілом, почуттями, думками та зовнішнім світом.

І саме арттерапія дає той м'який спосіб роботи з травмою, який через невербальний шлях, дає повернення до себе та свого досвіду.

Це стає важливо в умовах, коли «говорити неможливо», а образи вдираються в сни, тіло та реакції. Малювання, ліплення, колажі, рух, робота з піском та тканиною стають мостом між мовчанням та словами, між внутрішнім хаосом та можливістю символізації.

Тому, арттерапія:

Допомагає винести зсередини назовні нестерпні образи
Створює контейнер (безпечний простір) для регулювання сильних почуттів
Активує сенсомоторні канали, повертаючи людину до тіла
Сприяє інтеграції розрізнених фрагментів переживання
Відновлює відчуття суб’єктності та дії: «Я можу малювати», «Я створюю»
Дає мову символів там, де немає слів.

Показання для використання арттерапії в умовах війни

ПТСР/гострі стресові реакції. Флешбеки, кошмари, заціпеніння, гіпер-збудження. Арттерапія допомагає не безпосередньо “згадувати”, а опосередковано переробляти.
Втрата близьких, горе, ампутація реальна або відносин. Через образи та ритуали людина може прощатися, утримувати зв’язок, реконструювати сенс.

Дитяча травма війни. Особливо важливо використовувати ігрові, сенсорні та образотворчі форми, коли дитина не може висловити словами.

Еміграція, втрата будинку, втрата коріння. Через роботу з метафорою “дім”, “земля”, “я і кордон”, клієнт може перезбирати ідентичність.

Почуття провини того, хто вижив, вигорання, емоційна заморозка. Символічна робота допомагає зняти блокування, прожити біль, повернутися до почуттів та бажань.

При цьому важливо відзначити, що арттерапія – хоч і м'який метод, але робота з травмою потребує високої чутливості та підготовки терапевта. Деякі стани вимагають особливої дбайливості, інколи ж — перенаправлення клієнта на інші форми допомоги.

Протипоказання та ризики

Активний психоз чи сильні дисоціації. Робота з образами може посилити розрив із реальністю.

Гострі суїцидальні стани. Необхідно спочатку стабілізувати клієнта медикаментозно чи госпіталізувати.

Занадто ранній дотик до травми. Коли людина тільки-но вийшла з гарячої зони і ще не відчуває опори, арт може переповнити.

Невміння чи відмова клієнта працювати з образами. Важливо не наполягати та запропонувати вибір: іноді простіше почати з руху, з метафор, з тілесних відчуттів, а не з образотворчого мистецтва.

Принципи роботи з травмою в арттерапії

1. Контейнування та опора насамперед

Будь-яка робота з травмою починається не з її «розпакування», а з вибудовування безпеки, ритуалів, безпечного місця для початку та завершення, тілесної стабілізації.

2. Робота краєм, а чи не вглиб

Не витягувати клієнта в «епіцентр болю», а йти кордоном, м’яко супроводжуючи і дозволяючи самому регулювати глибину, у човниковому методі. Якщо «провалилися» зробіть крок назад і зробіть дію або намалюйте те, що дало б опору, спроможність наповнитися та підтримку.

3. Образ як суб’єкт

Арт-об’єкт сприймається як постать, з якою можна вступити у діалог, а не як діагноз.

Наприклад: «Що б ти сказав цьому малюнку?», «Що він хоче тобі сказати?»

4. Присутність та співавторство терапевта

Важливо бути поруч не як суворий спостерігач, а як тепла людина, яка підтримує, як свідок болю та відновлення.

5. Поважайте темп та захист клієнта

Якщо клієнт стирає малюнок, рве роботу – це теж частина терапії. Його/її захист важливий!

Як відбуваються арттерапевтичні сесії зі мною

На закінчення хочу сказати, що я як творча особистість завжди з великим задоволенням користуюся методами арт-терапії.

У групах я часто пропоную учасникам малювати своє «я тут та зараз», образ свого страху, траєкторію бажання, свою агресію, ми створювали колажі сексуальності та мрій. Ми створюємо з учасниками символи та перехідні об’єкти для комфортнішого переходу від одного життєвого етапу до іншого.

Та й сама я люблю малювати, нейрографувати, варити свічки, які відображають мій настрій та стан.

Арттерапія завжди дає можливість створити простір, де образ каже — і є можливість його побачити, відчути та почути.

Моя робота в основному спирається на гештальт-підхід, але на кордоні з арттерапією виявляється все більш живою та плідною. Адже одним із головних постулатів гештальт-філософії є акт творчості.

Запис на сесії

Кого зацікавила – приходьте до мене на групи та в особисту терапію. Ми з колегою кожен рік організовуємо терапевтичні групи за допомогою “м’яких технік”, в які входять і арт-терапевтичні техніки. Запрошуємо нових учасників у вересні 2025 року.

Творіть і будьте активним творцем свого життя, в тому числі і за допомогою арт-терапії.

З теплотою до кожного, Чернявська Ганна

Що в статті