Готові до змін на краще?
Знайти психологаВтрата близьких людей. Поступове повернення до реальності.
На жаль, втрата є невід’ємною частиною людського життя, кожному з нас доводиться переживати біль втрати. У психології горе зазвичай розуміють як переживання втрати, втрати. Це одна з головних причин звернення за допомогою до психолога онлайн або особисто.
Втрати можуть бути тимчасовими (роздільними) або постійними (смертними), фізичними або психологічними. Психологи визначають горе як реакцію на втрату значного об’єкта, втрату частини власної ідентичності або очікуваного майбутнього. Терміни «скорбота» і «втрата» зазвичай вживаються як синоніми. У вузькому сенсі втрата — це людський досвід, пов’язаний зі смертю або від’їздом близької людини, а горе — це почуття (страждання) і їх прояви (наприклад, плач).
Процес «горя» має свою послідовність, тому його можна розділити на окремі етапи. У кожного з них перед горем стикається певні цілі і завдання, які з моменту початку усвідомлення факту втрати приведуть його до кінцевої точки процесу горя – пристосування до життя без втраченого предмета і відчуття власної цілісності.
Отже, в процесі горіння можна виділити наступні етапи:
1) Шок і втеча від реальності
2) зіткнення з реальністю та усвідомлення втрати
3) стадія гострого болю
4) Стадія відновлення
5) початок нового життя
Певрі сцена. Стадія шоку і уникнення реальності.
Навіть якщо від’їзд або смерть близької людини очікували, що буде наближення розриву або тривале захворювання, момент втрати завжди буде раптовим.
Стадія шоку характеризується приголомшеним станом і відсутністю повного контакту із зовнішнім світом. У цей період людина перебуває як би не в «тут і зараз», а в минулому, де вона і об’єкт втрати все ще були разом. Цей момент можна назвати запереченням і відмовою, однак тут ми маємо справу з тим, що справа не в тому, що об’єкт втрати більше не заперечується, а в тому, що я все ще сумую тут.
У цей період людина може займатися активною діяльністю, говорити про те, що все в порядку і навіть здається байдужим, але під такою командою сильний шок і опір зустрічі з нестерпно болісною реальністю, швидше за все, буде приховано. Фактично, стадія шоку – це своєрідний притулок, де можна сховатися від важко переносимих почуттів у той час, коли тіло готується до зустрічі з реальністю.
Другий етап зіткнення з реальністю і факт втрати.
У цей період людина живе як би в двох площинах «і тут, і тут». Йому важко утримати увагу в реальності, оскільки в ньому проривається відчуття присутності близької людини (телефонний дзвінок – а якщо це він, образ у натовпі – це його обличчя, схожа фігура або голос). У цей період свідомість знаходиться в двох вимірах – 1) сьогодення за вимогою реальності і 2) із задоволенням, близьким затребуваним.
Поступово на перший план виходить відсутність близької людини. Таким чином, відбувається «зондування» реальності.
Крім того, в голові можуть бути «прокручувати» питання і думки:
«Якби ми дбали про наші стосунки, ми могли б бути разом»
«Чому вони пішли цією дорогою? Якби все було інакше, нічого б не сталося»
Тут ми також маємо справу з запереченням, але в даному випадку не сам факт втрати, а його постійність і остаточність заперечується.
Таке «тестування» (дослідження) реальності допомагає загубленій людині зустріти постійність втрати і безповоротних стосунків з коханою людиною. Головна мета цього етапу – усвідомити факт втрати і переходу від реальності, де вона знаходиться близько близько до тієї реальності, де вже немає близької людини, але є горе і саме його горе.
Третій етап. Стадія гострого горя.
Ця стадія виділяється як найболючіша стадія найгострішого психічного болю. Є почуття безпорадності, занедбаності, самотності, гніву, провини, тривоги. Можуть виникати соматичні симптоми – зниження або підвищення апетиту, відчуття втоми, стиснення в грудях, клубок в горлі, чутливість до запаху порушення сну. У цей час людині важко зосередитися на будь-якій діяльності, а діяльність, яка вимагає повної уваги та занурення на деякий час, стає абсолютно недоступною.
Увага скорботного привертається до реальності, але звідкись проривається образ близької людини. Саме в цьому місці відчувається найгостріший біль. Справа в тому, що не близька людина відходить від нас, а ми самі віддаляємо його від нас. Саме ця рукописна розлука з собою коханої людини і спостереження за тим, як він поступово віддаляється, поступово зникає і викликає різкий біль.
Особливо важко пам’ятні дати (перший відпочинок, Новий рік тощо) або події повсякденного життя (нікому не скаржитися, просити поради, згадати звичайний жарт тощо)
«Біль від гострого горя — це біль не тільки занепаду, руйнування, відмирання, але й болю народження нового» (Васильюк Ф.Є.)
Четвертий етап. Етап відновлення.
Тут людина поступово змиряється з фактом втрати і вчиться вести повсякденне життя самостійно, вже без близької людини. Життя поступово повертається до свого сліду, сон, працездатність, апетит відновлюється, горе поступово перестає бути провідною діяльністю людини. Також наближається цикл «поганих» і «хороших» днів. Зараз скорбота не є провідною діяльністю, вона протікає у вигляді залишкових поштовхів, спочатку частих, а потім все менше. Як правило, ці поштовхи пов’язані з деякими пам’ятними датами чи подіями – першим літом без нього, першим новим роком або подіями повсякденного життя: його запросили в телефон, прийшла до нього посилку, ми разом дивилися цей фільм і т.д.
Такі залишкові потрясіння роботи горя сприймаються так болісно, як і на стадії гострого переживання, і через і без того нормальний спосіб життя їх можна сприймати ще гостріше, бо людина вже оздоровила нормальне життя, а якась пам’ять, асоціація, образ повертаються до нього горе, туга, біль, печаль тощо.
Поступово у людини все більше і більше спогадів звільняються від болю, провини, образи, самотності.
На цьому етапі людина ніби робить поворот від минулого і повертається в майбутнє, починає будувати нові плани і бачити себе в майбутньому без втраченої коханої.
п’ятий етап. початок нового життя.
Цей період вважається заключним періодом, тут відбувається емоційне прощання і збереження близької людини, якої вже немає, як минулого. За цей час людина розвиває нову реальність і пристосовується до самостійного життя. Тепер кохана людина стає частиною досвіду та біографії скорботи. На цьому етапі може з’явитися бажання знову одружитися, налагодити стосунки.
Тут основним завданням людини, яка зіткнулася з втратою, буде повна адаптація в новій для нього реальності з урахуванням набутого досвіду. а також наповнювати життя новими значеннями.
На жаль, майже кожному рано чи пізно доводиться втрачати близьких і стикатися з працею горя, головне і головне завдання якого – пристосувати людину до «нового» життя.
Якщо ви або ваш друг зіткнулися з горем втрати, не бійтеся записатися на консультацію до психолога онлайн. Незважаючи на багато скептицизму в нашому суспільстві, щодо звернення за допомогою до психолога, це дійсно допомагає.
