Готові до змін на краще?
Знайти психологаЯкось обговорювали з клієнтом в психотерапії його роботу, яку він терпіти не може. Ну все оце от: купа роботи, не знаю за що хапатись, атмосфера – гівно, менеджер – самодур, і тд.
А я слухала-слухала і кажу: чуєш, а чо ти її не зміниш тоді, якщо так нестерпно?
А він: а страшно мені до чортиків. Не впевнений я, що цікавий ринку.
І так людина, яка виросла в компанії, зробила купу класних проектів, терпить і навіть не рипається, бо страшно. А страшно насправді одне – отримати відмову. І почути в ній: ти недостатньо класний, ти нічо не вартий. Нікому неприємно, правда ж? А для людини невпевненої в своїх силах і чутливої до оцінки оточуючих – гірше, ніж залишатись на абсолютно нестерпній роботі.
І тут, крім роботи з самооцінкою в психотерапії, непогано б зрозуміти хибність сприйняття ситуації.
В чому ж помилка?
1. Ситуація генералізується.
Так, цілком ймовірно і абсолютно нормально, що ви не будете цікаві певним працедавцям. Але будете цікаві іншим. Неможливо бути цікавим всім, як і бути нецікавим всім теж мало ймовірно.
Що робити?
Перед усім сфокусуватись. Подумати, а чим саме ви хочете займатись? В яких компаніях хочете працювати? А в яких точно не хочете.
2. Немає чіткої оцінки своїх сильних і слабих сторін. Є тільки абстрактний страх відмови.
Що робити?
Після того, як визначитесь, ким і де хочете працювати, подивитись вимоги до цікавих вам вакансій на роботних сайтах або сайтах цікавих вам компаній. Який досвід і навички потрібний, які задачі стоять.
Після того зробити SWOT аналіз: виписати власні сильні сторони і класні реалізовані проекти. Також зони для розвитку. Потім співставити їх з вимогами до цікавих вам вакансій. Тоді ви чітко зрозумієте, де ви молодець, а яких навичок і досвіду вам не вистачає.
Якщо вистачає не багато – сміливо подавайтесь. На співбесіді розкажете, що знаєте, де не дотягуєте і готові рости і розвиватись. Я, наприклад, люблю брати цікавих кандидатів «на виріст». Це краще, ніж повне співпадіння. Бо через півроку прийдеться думать, що робити з людиною якій вже скучно.
Якщо не вистачає суттєво, подивіться на схожі вакансіі з меншими вимогами, на яких зможете в процесі роботи підтягти потрібні скіли. Або сплануйте навчання і прокачайте потрібні навички там.
3. Пропрацьовуйте свої обмежуючі установки і самооцінку з психотерапевтом, а стратегію зміни роботи – з кар’єрним консультантом. Класно, коли ці два компоненти можливі з одним спеціалістом, тоді у нього буде більш комплексне розуміння вашої ситуації і ефективніші результати роботи.
Адже робота – велика і важлива частина життя, і я точно знаю, що на ній може бути цікаво і комфортно!
