Моя робота – не просто професія, а мій шлях.
Я знаю, як це бути «сильною» зовні, але всередині жити з тривогою, соромом і самотністю. Жити у відриві від тіла, боятися своїх почуттів, прагнути «бути доброю» і дедалі більше втрачати опору.
Особистий досвід криз, втрат, переїзду, материнства, втрати себе та повільного повернення навчив мене головному: психотерапія працює там, де є людяність, чесність та безумовне прийняття.
Я використовую техніки з різних напрямків — арт, когнітивні, тілесні, системні як інструменти. Вони допомагають, коли словами складно. І, так, часто я кажу речі, які не хочеться чути. Але я роблю це м'яко, з довіри. Тому що сенс терапії — не лише в підтримці, а й у тому, щоб поряд з тим, кому ти довіряєш, почути правду — і не зруйнуватись, а стати ближчим до себе.
