logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 05.02.2023
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 154

Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога

Депресія Самотність Сором і провина
Депресія Самотність Сором і провина
Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога - ілюстрація

Вимушеними мігрантами стають люди, які тікають від війни, тероризму, насильства. Щоб урятувати своє життя, вони змушені залишити свій будинок, місто, країну та шукати притулку в іншій державі. 

Як жити після того, як ти залишив свій будинок і опинився на новому місці?

Що переживає іммігрант?

Іммігранти стикаються із низкою психологічних проблем через внутрішню травму. Насамперед це гостре почуття втрати. 

У ситуаціях, коли люди змушені мігрувати, наприклад, під час тероризму чи війни, вони відчувають, що їх культура знаходиться під загрозою, і вони втрачають почуття приналежності до більшої групи. Вони часто страждають від ізоляції та самотності. Крім того, втрата звичаїв і традицій, які становлять частину ідентичності, загрожує скомпрометувати цілісність особи.

Оскільки причина їхньої міграції пов’язана з подіями поза їхнім контролем, мігранти відчувають посилені психосоціальні проблеми, коли стикаються з соціальними та культурними відмінностями в новому середовищі. Якщо нове середовище, в якому опинилися люди, схоже на їхню власну культуру, очікується, що у них буде менше проблем з інтеграцією; інакше вони, ймовірно, матимуть більше проблем.

Після переїзду в іншу країну людина втрачає колишній соціальний статус та звичне місце у суспільстві. Це призводить до відчуття своєї нікчемності, відчаю.

Ті, кому довелося залишити своїх рідних у зоні конфлікту, відчувають почуття, яке називається провиною вцілілого. Мігрантам соромно жити повноцінним життям, доки близькі залишаються у небезпеці. Це заважає інтеграції в нове середовище, не дає пристосуватися до обставин і знайти себе на новому місці.

Втрата землі, де вони народилися та виросли, той факт, що вона перебуває під чиїмось контролем, і невпевненість у тому, що вони не знають, коли  вони зможуть повернутися, є джерелом сильного стресу. Его формується та ототожнюється з землею, де людина народилася, та її культурою.

Як діти переживають міграцію?

Міграція впливає як на дорослих, так і на дітей. Більшість із них не може описати свої емоції, але в поведінці це відображається як страх, агресивність, спалахи агресії та гніву.

Діти, які пережили насильство або стали свідками насильства, зростає ризик психічних захворювань. Дітям, які пережили події, що травмують, необхідна психологічна підтримка, навіть якщо сама дитина не усвідомлює пережиту травму.

Що відчуває сторона, що приймає?

Для суспільства, яке приймає приїжджих, міграція також стає випробуванням і може стати подією, що травмує. Велика кількість приїжджих сприяє безробіттю серед місцевого населення. Збільшується навантаження на державні служби, що може завдавати дискомфорту та знижувати якість життя місцевих жителів. Ці чинники негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я, а також можуть спричинити етнічні конфлікти. Тому сторона, що приймає, теж може відчути, що її життя перебуває під загрозою. Розуміння процесів, викликаних міграцією, допомагає уникнути таких конфліктів.

Як допомогти собі адаптуватись?

У важкому та тривалому процесі адаптації до нової культури кожна людина може допомогти собі впоратися зі стресом. Для цього скористайтесь рекомендаціями:

Емоційна сфера:

1. Визнайте, що ви зіткнулися із труднощами. Пам’ятайте, що реакція не є проявом слабкості.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

2. Не пригнічуйте негативних почуттів, дайте їм вихід.

3. Ведіть щоденник почуттів, роздумів та переживань. Говоріть про свої почуття з друзями та рідними.

Тіло:

4. Дбайте про своє фізичне здоров’я (добре харчуйтеся, займайтеся спортом і добре висипайтеся).

5. Виконуйте звичні ритуали (готуйте їжу, проводьте косметичні процедури, гуляйте).

Збереження зв’язків:

6. Підтримуйте контакти з рідними, близькими, друзями, які залишилися в рідній країні.

7. Займайтеся тим, що нагадує вам про будинок (слухайте улюблену музику, читайте книги рідною мовою, дивіться улюблені передачі).

Нова культура:

8. Вивчайте правила життя у приймаючій країні, місцеві традиції та звичаї.

9. Беріть участь у різних аспектах нової культури (вивчайте мистецтво чи музику, займайтеся спортом, працюйте волонтером).

10. Відвідайте визначні місця в новій країні.

11. Спілкуйтеся з місцевими жителями, заводьте друзів та розвивайте стосунки.

Пам’ятайте, що процес адаптації відбувається повільно. Він може тривати протягом усього періоду перебування в іншій культурі. Дайте собі час, радійте невеликим успіхам і не бійтеся пізнавати нове середовище, адже у створенні нової культурної ідентичності беруть участь цінності обох культур (нової та існуючої).

Взаємодія з іншою культурою збагачує наше життя, допомагає позбутися культурного шоку та дозволяє більше цінувати свою рідну культуру. Впоратися зі складними процесами інтеграції у нове суспільство буде легше за підтримки психолога чи психотерапевта.

 

Сподобалась стаття? 👉

Юлія Клименко
icon Автор:

Юлія Клименко,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 11 років

Вітаю всіх, хто шукає допомоги чи підтримки та вибрав мою анкету в мережі. Мене звуть Клименко Юлія, я практикуючий кризовий психолог, сексолог, сімейний психотерапевт та супервізор. У роботі використовую техніки КПТ, гештальт та коучинг. Досвід понад 8 років, консультую індивідуально, сімейні пари...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Крапка
Крапка, 18 років • 21.10.2026 06:33
Втрата себе

Від коли я почала зустрічатися з хлопцем я почала жити тільки ним і все було добре поки він не почав щей жити своє життя, я зрозуміла що він ще має інші справи і почались нав'язливі думки що йому на мене все одно, що він мене не любить і це переросло в параною, постійно сльози і я зрозуміла що якось стала залежна від нього якщо він напише то все добре а якщо ні то в мене все погано. Він дуже хороший хлопець я не хочу його втрачати але я розумію що так більше не можна, я справді сама все псуюю своїми істериками і параноями, в мене є бажання щоб він завжди був біля мене і завжди думав про мене але це не нормально я розумію, в житті радість приносить тільки він і все, і тут я зрозуміла що він зовсім ні до чого а я просто втратила себе. Не знаю що робити тепер, мені якось його так бракує і все одно не можу відпустити його і почати жити своє життя(ми разом 1 рік) і я знаю що він мене любить але мені якось цього не достатньо.

113 15
Tanya
Tanya, 19 років • 19.10.2026 15:36
В мене хронічна фагофобія

Привіт! Хочу попросити поради в психологів або в людей,які стискалися з фагофобією.

Зимою,2024 року в мене виник страх ковтання після неприємного випадку, коли я не змогла нормально проковтнути булку й злякалася, що можу вдавитися. Відтоді я почала надмірно контролювати процес ковтання. Це було в важкий період адаптації до нового життя, переїзд в інше місто, університет,життя без батьків.

Спочатку мені було складно ковтати власну слину, я лягала в 7 щоб розпочався новий день ,щоб це все по скоріше закінчилося, я не їла дві неділі, кожна спроба щось зʼїсти виникало паніку та безсилля. Зараз я можу їсти будь що(окрім рідких продуктів), проте проблема є досі. Вона протікає хвилями, я намагалась відслідковувати коли цей стан погіршується але ні перенавантаження,стрес чи поганий день на це не впливає , буває часом ковтаю нормально досить, буває як зараз - не дуже,я почала постійно прислухатися до своїх відчуттів. Навіть коли я дивлюся відео, граю в телефоні або займаюся чимось іншим, під час ковтання все одно можу помітити цей процес, і він починає здаватися мені дивним або неприродним. Через це я починаю задумуватися про ковтання, тривожитися й контролювати його ще більше.Іноді виникає напруження в горлі, а ввечері проблема може посилюватися.Я розумію, що надмірна увага до цього процесу може посилювати тривогу, але мені складно перестати себе контролювати. Хочеться просто їсти й пити, не аналізуючи кожен ковток. Мені вже набридло бути в такому стані, ці постійні качелі ,то нормально то знову все пішло…

Я зверталася до психолога,но нічого про фобію я й не почула, постійні питання які взагалі не стосуються моєї проблеми. Я хочу просто ДОПОМОГИ саме від фобії,мені вже нічого не важливо. Я не маю купу грошей щоб оплачувати дорогих психологів, я не знаю куди і до кого звертатися,продовжую далі жити з цим страхом, і вже змирилась що він назавжди

Хочу поради, як покращити стан , і послухати людей які цей шлях пройшли )

121 6
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту