Придушення особистості

Ви можете придушити маленьку людину різними способами. Амортизація, емоційний тиск, заборона прояву почуттів, придушення потреб дитини в інтересах дорослих, заперечення бажань дитини, тобто емоційне придушення особистості дитини проявляється в словах і діях, які ми виконуємо по відношенню до дітей абсолютно несвідомо.

При цьому батьки часто не підозрюють, що такі методи виховання можуть мати негативні наслідки в подальшому житті їхньої дитини. Часто можна почути фразу: «Мене також виховували так, і, ніщо, я виріс хорошою людиною».

Напевно, багато хто з нас помітили, що вони обрали не ту професію, займаються нелюбимою справою, не вміють відстоювати свої права і кордони, заявляють про свої бажання, зрештою, не можуть відмовити в запиті, вимовивши просте слово «ні». Ми виправдовуємо це особливостями характеру, скромності, освіти і знаходимо багато інших виправдань. І причина може бути в тому, що в дитинстві вони не слухали дитину, за нього приймалися всі рішення: «Я краще знаю, хто тобі краще бути»; «Я краще знаю, що одягнути»; «Я старший за вас, тому що знаю, як це зробити правильно…»

Люди, які виросли в атмосфері придушення, повторюючи знайому модель відносин, таким чином отримують можливість вилити в підсвідомість негативні емоції комусь, несвідомо реалізують своє бажання помститися власним батькам (вчителям чи вихователям) витримали приниження і змушували інших робити помститися (насамперед їхні діти) страждають за власні покарання. Таким чином, ми отримуємо порочне коло.

Насправді будь-яке насильство, навіть ідеальне «на благо», завдає болю. Діти вже в ранньому дитинстві отримують психічну травму, на яку ніхто не звертає уваги. Будучи дорослими, вони «забудуть» історію свого дитинства, і стає логічно викинути на когось накопичені негативні емоції або звернути свій гнів на власну дитину.

Однак важливість освіти не можна заперечувати, треба поважати особистість дитини, виявляючи терпимість до своїх почуттів і сприймаючи свої потреби та образи як свої власні. Щирість батьків і вміння чути дитину природним чином формують позитивне ставлення до світу.

Ілюстрація: Віллем Гаенраєць