logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 17.10.2020
  • 01.01.1970
  • 1 хв
  • 159

Почуття провини.

Саморозвиток
Саморозвиток
Почуття провини. - ілюстрація

Гостре відчуття, яке виникає у будь-якій сфері життя і стосується і дітей і дорослих. Не виконав домашнє завдання, не зателефонувала подрузі, не здала іспит, не заробляю достатньо, не так виховую дитину…. список можна продовжувати у будь-яку сторону життєвої системи координат. Звідки береться почуття провини? Як правило, це почуття народжується у дитинстві і міцно закріплюється у свідомості дитини. Провина виникає через наступні “виховні прийоми”: -знецінення. Наприклад:”від твоїх зусиль толку нуль, що ти взагалі можеш” -маніпуляції: ” я через твоє запізнення маю проблеми з серцем”, “ти мене зведеш у могилу” -порівняння: ” подивись на Катю, Свєту, вони мають кращі оцінки -узагальнення: “ти робиш одну лише шкоду” “ледащо, нездара”. Почуття провини формується там, де є завищенні очікування з боку оточення. Що робити? -навчитись відстежувати прояви почуття провини у себе. Це можуть бути тілесні прояви (провина йде поряд із соромом), установки – проаналізувати, яка сфера в даний момент часу викликає найбільшу провину. Як правило, це актуальна та вразлива зона-наприклад, навчання для дитини, материнство для жінки, яка нещодавно народила дитини. – спробувати заземлення об реальні факти. Відстежте, чи відповідає реальність вашим відчуттям. У 90% випадків відчуття провини ж внутрішнім і базується на внутрішніх установках. – підтримати себе та пробачити. Якщо об’єктивно провина виникає внаслідок неправильних дій, дайте собі шанс на помилку. І пробачте самі себе у першу чергу. Якщо провина є автоматичною реакцією, спробуйте замінити її на підтримку себе. У будь-якому випадку, надмірне почуття провини може зашкодити психічному здоров’ю і відобразитись у високому рівні тривоги, стресі, безсонні, проблемах у комунікації та ін.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Лев
Лев, 20 років • 06.10.2026 16:07
Чи підтримують психологи універсальні й категоричні заключення

Добрий день. Я іноді цікавлюся психологією як наукою й мене цікавить таке питання: чи можна казати такі слова як «це назавжди», «ніколи не зміниться» «це статично» в психології, зокрема в стосунках між людьми, їх сприйняття. Наприклад, «не мій смак», «не моя людина» або якщо спілкування стабільно викликає дискомфорт та напруження, якщо це все, наприклад, вже дійсно декілька років дуже стійко. Короче кажучи, в загальному про відчуття та специфічні почуття до конкретних людей — чи можна казати тут щось про назавжди? Бо, мені здається, що психологія як наука не повинна оперувати такими категоріями, адже все ж таки вона керується емпіричними доказами, які мають обмеження, а також критерій Поппера. Також, почуття і ці аспекти, котрі я назвав, являють собою динаміку, наскільки я знаю. З іншого боку, я також чув, що деякі психологи дійсно так кажуть, але навіщо? Чи дійсно вони знають щось, що є статичним в психіці й сприйнятті людини? Типу, можливо є певні закономірності, статичні дані, клінічна вибірка і т.д? Проте ж це все не є доказом назавжди, тим паче коли статистика, закономірності не можуть прямо розповсюджуватись на індивідуальні особливості людини, а клінічна вибірка, наче, має також обмеження (психолог може бачить тільки тих, у кого це змінилося/не змінилося протягом сенсу, а не впродовж всього життя). Чи це може бути способом направити клієнта на дію, тобто на прагматизм, а не онтологічний аспект? Буду щиро вдячний за відповідь

206 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту