Почуття провини.

Гостре відчуття, яке виникає у будь-якій сфері життя і стосується і дітей і дорослих. Не виконав домашнє завдання, не зателефонувала подрузі, не здала іспит, не заробляю достатньо, не так виховую дитину…. список можна продовжувати у будь-яку сторону життєвої системи координат. Звідки береться почуття провини? Як правило, це почуття народжується у дитинстві і міцно закріплюється у свідомості дитини. Провина виникає через наступні “виховні прийоми”: -знецінення. Наприклад:”від твоїх зусиль толку нуль, що ти взагалі можеш” -маніпуляції: ” я через твоє запізнення маю проблеми з серцем”, “ти мене зведеш у могилу” -порівняння: ” подивись на Катю, Свєту, вони мають кращі оцінки -узагальнення: “ти робиш одну лише шкоду” “ледащо, нездара”. Почуття провини формується там, де є завищенні очікування з боку оточення. Що робити? -навчитись відстежувати прояви почуття провини у себе. Це можуть бути тілесні прояви (провина йде поряд із соромом), установки – проаналізувати, яка сфера в даний момент часу викликає найбільшу провину. Як правило, це актуальна та вразлива зона-наприклад, навчання для дитини, материнство для жінки, яка нещодавно народила дитини. – спробувати заземлення об реальні факти. Відстежте, чи відповідає реальність вашим відчуттям. У 90% випадків відчуття провини ж внутрішнім і базується на внутрішніх установках. – підтримати себе та пробачити. Якщо об’єктивно провина виникає внаслідок неправильних дій, дайте собі шанс на помилку. І пробачте самі себе у першу чергу. Якщо провина є автоматичною реакцією, спробуйте замінити її на підтримку себе. У будь-якому випадку, надмірне почуття провини може зашкодити психічному здоров’ю і відобразитись у високому рівні тривоги, стресі, безсонні, проблемах у комунікації та ін.

Психологи, що працюють із цією темою