logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 17.10.2020
  • 01.01.1970
  • 1 хв
  • 144

Почуття провини.

Саморозвиток
Саморозвиток
Почуття провини.

Гостре відчуття, яке виникає у будь-якій сфері життя і стосується і дітей і дорослих. Не виконав домашнє завдання, не зателефонувала подрузі, не здала іспит, не заробляю достатньо, не так виховую дитину…. список можна продовжувати у будь-яку сторону життєвої системи координат. Звідки береться почуття провини? Як правило, це почуття народжується у дитинстві і міцно закріплюється у свідомості дитини. Провина виникає через наступні “виховні прийоми”: -знецінення. Наприклад:”від твоїх зусиль толку нуль, що ти взагалі можеш” -маніпуляції: ” я через твоє запізнення маю проблеми з серцем”, “ти мене зведеш у могилу” -порівняння: ” подивись на Катю, Свєту, вони мають кращі оцінки -узагальнення: “ти робиш одну лише шкоду” “ледащо, нездара”. Почуття провини формується там, де є завищенні очікування з боку оточення. Що робити? -навчитись відстежувати прояви почуття провини у себе. Це можуть бути тілесні прояви (провина йде поряд із соромом), установки – проаналізувати, яка сфера в даний момент часу викликає найбільшу провину. Як правило, це актуальна та вразлива зона-наприклад, навчання для дитини, материнство для жінки, яка нещодавно народила дитини. – спробувати заземлення об реальні факти. Відстежте, чи відповідає реальність вашим відчуттям. У 90% випадків відчуття провини ж внутрішнім і базується на внутрішніх установках. – підтримати себе та пробачити. Якщо об’єктивно провина виникає внаслідок неправильних дій, дайте собі шанс на помилку. І пробачте самі себе у першу чергу. Якщо провина є автоматичною реакцією, спробуйте замінити її на підтримку себе. У будь-якому випадку, надмірне почуття провини може зашкодити психічному здоров’ю і відобразитись у високому рівні тривоги, стресі, безсонні, проблемах у комунікації та ін.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

95 6
Арина
Арина, 18 років 14.08.2026 14:32
Как и чем помогает психотерапия?

Я уже добавляла пост, но хочу поинтересоваться другим. Расскажите, пожалуйста, о воздействии психотерапии на человека и о вашем личном опыте. Я думаю над тем, чтобы выбрать нового психолога. Терапия помогает в том, что появляется человек (психолог), готовый выслушать и поддержать или в том, что он предлагает практические советы? Потому как мне известны аффирмации, визуализация желаемого, установки в голове, манифестация, родовые программы, цели, мечты, планирование, режим дня, поддержка здоровья, детство, СДВГ, дофаминовый детокс, термины, много-много техник... Знаю как правильно и неправильно, собирала разные мнения... Но ничего мне не помогает. Анализирую, читаю и безрезультатно. Уже прекрасно понимаю свою ситуацию и свое состояние. Но со мной остается негативное отношение к усилиям. Мне сложно переступить барьер, когда кажется, что ты уже не вывозишь (в моем случае - это ошибочное мнение, а не выгорание и тп). Я понимаю, что у меня такой характер, это всего лишь мои слабости. Понимаю, что его можно менять. Я понимаю, что никто неидеален и не стремлюсь к совершенству. Себя не перегружаю. Но мне очень тяжело и я не знаю, как быть. Не только начать, но продолжить и закончить дело. Я не хочу испытывать негативные эмоции. Если вы хотите подробностей, они есть в 2 постах ниже. Спасибо большое

147 12
Арина
Арина, 18 років 12.08.2026 20:47
Как стать лучшей версией себя? Исходя из моей ситуации

Здравствуйте. Мне 16.

Я с детства привыкла жить без особых усилий и у меня никогда не было терпения. В последнее время много себя анализирую, читаю и смотрю различную информацию на эту тему. Поняла, что у меня укоренились неправильные убеждения, вроде "жизнь должна быть легкой". Любой дискомфорт воспринимается мною тяжело. Слезы, злость, раздражение, истерика. Я убегаю от ответственности, не умею получать удовольствие от результата.

И в моем детстве мама кричала на меня и била за проступки, непослушание, иногда за нытье. Ко всему я чувствительный и эмоциональный человек. Хотела бы узнать, а повлияло ли это на мою самооценку, на мое реагирование на фрустрацию, эмоциональное развитие, позицию в жизни и как в принципе могло повлиять еще.

Я также не люблю себя, боюсь осуждения, немного зажата и замкнута, при людях чувствую небольшой дискомфорт, движения скованы. Боюсь высказать свое мнение, говорить громко, быть в центре внимания, что обо мне подумают.

Но несмотря на все мне хочется стать лучшей версией себя. Это мое самое главное направление.

Что делать с этим всем? Заранее спасибо. Ваша помощь будет ценной для меня

344 18
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту