Почуття, потреби та вигоди в трикутнику Карпмана.

Особливість трикутника в тому, що ролі потерпілого, агресора і рятувальника не є стабільними. І не можна сказати, що у відносинах один є жертвою, а інший – агресором. Кожен з учасників цієї «гри» грає кожну з цих ролей у різні моменти часу. Насильство може бути різним. Наприклад, один демонструє фізичне насильство, а інший психологічний.

У трикутнику відбувається не тільки насильство, а й саме від цього самого насильства, де кожен з учасників отримує свою «користь». Які почуття та потреби мають ці ролі і яку «користь» вони отримують?

Жертва відчуває образу, страх, безпорадність, потребує захисту і розуміння. Його користь в тому, що агресор покаявся і зробить все, щоб жертва пробачила його. І це найчастіше набагато більше, ніж звичайна турбота і спокій, доброзичливе ставлення. Це романтичні дії, багато уваги і носіння на руках (іноді буквально). Жертва отримує владу над стосунками, ображаючи і змушуючи агресора звинувачувати себе.

Агресор злий, він відчуває, що його порушують, і намагається з усієї сили відновити контроль і самоповагу. Агресор отримує відповідь сильних емоцій гніву, за якою прихований страх. Емоції, які приховані від усвідомлення і пригнічуються, поки не накопичуються в достатній кількості, щоб вибухнути, знищуючи все навколо.

Рятувальник дорожить ідеєю власного всемогутності і живе з надією. Ця надія не підтверджується реальністю, а тому віддаляє її від можливості реальних змін. Рятувальник має сильну потребу залишатися на зв’язку, не бути покинутим, і він продовжує підтримувати стосунки.

Щоб вийти з трикутника Карпмана, потрібно відстежувати і усвідомлювати свої почуття і потреби, а також розуміти переваги. Це дозволить не тільки рефлекторно реагувати на ситуацію, але й навчиться передавати свої почуття, говорити про потреби та шукати конструктивні способи їх задоволення.