logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 16.06.2021
  • 3 хв
  • 30

Падіння ≠ поразка

Самооцінка
Самооцінка
Падіння ≠ поразка

   У процесі прочитання книги, натрапила на цікавий діалог дорослого чоловіка та десятирічного хлопчика.
   Чоловік та хлопчик грають, уявляючи, що обидва вони – борці сумо. Гра продовжується до 5 поразок. Хлопчик виграє двічі і програє чоловікові, який виграв три раунди. Хлопчик засмучується, відходить і починає плакати. Чоловік пояснює йому, чому так важливо навчитися програвати, перш ніж почнеш вигравати. 

   Хлопчик: Я програв. 

   Чоловік: Гідність простіше виявляти, коли виграєш. Учень Футабаями грав із ним, вдаючи, що програє. Просто він хотів дізнатися у Футабаями кілька важливих способів. Перед тим, як вигравати, потрібно дізнатися кілька важливих способів, як програвати. 
   
   Хлопчик: Хіба програючи, ти стаєш кращим у боротьбі? 

  Чоловік: Здебільшого берешся за ті речі, які тобі не під силу. В результаті програєш частіше, ніж виграєш. Навіть Футабаяма щоразу програвав, перш ніж почав вигравати. А хіба не важливо бути кращим у тому, що тобі випадає робити найчастіше? 

  Хлопчик: А що означає бути кращим, коли програєш? 

 Чоловік: Програш».

 Ю. Несбе. Ще більше крові на снігу.

     У житті так і виходить, що перед тим, як щось вийде, потрібно буде багато разів впасти і піднятися. Мистецтво маленьких кроків у справі: робиш крок-падаєш-знову робиш крок-падаєш-крок-падаєш-крок-виходить.

    В ідеальному світі все виходить з першого разу та без фіаско: 

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

– Перший мільйон заробляють за короткий термін і без особливих фінансових втрат. 

– Прокидаєшся знаменитим після першої ролі в кіно, не оббиваючи пороги студій, в очікуванні невеликої ролі в малобюджетному серіалі.

 – Перший роман стає бестселером, без списаних і пішов у сміття тисяч аркушів паперу і безсонних ночей.

–  Стаєш ідеальною мамою, тільки народивши дитину і взявши її на руки, без можливої післяпологової депресії, проблем із грудним вигодовуванням, нічних істерик та кишкових кольк. 

   А насправді все зовсім не так: берешся за проект і не знаєш напевно, вийдеш чи ні, народжуєш дитину і вчишся бути мамою, переживаючи всі принади та невдачі материнства, пишеш велику кількість оповідань, есе, заміток і тільки потім, можливо, вийде цей самий бестселер, знімаєшся у різноманітних пілотних проектах, без впевненості у тому, що буде знято весь серіал чи фільм. 
   Адже в будь-якому «вийшло» криється велика кількість помилок, перешкод, критики та невдач, які можуть обрушити вашу мотивацію, якщо ви налаштовані на 100% гарантований успіх.

    Вся краса дорослого життя полягає в тому, щоб прийняти на себе відповідальність за невдачу, провал та ризики невдач. Продовжувати йти, повзти, дертися у бік бажаного, навіть після багаторазових падінь. Змінювати напрямок, якщо у процесі шляху змінилися пріоритети чи потреби. Робити потроху, навіть розуміючи, що страшно, самотньо та боляче. Йти за своїм інтересом і знаходити однодумців, які зможуть підтримати, коли опускатимуться руки. І, найважливіше, розуміти, яка ноша під силу, а від якої можна відмовитися, бо ні, не донесу. А це знання приходить, коли пробував уже не раз, помилявся і опинявся у програші. Коли падав, коли опускалися руки, коли брав надто важку ношу і згинався під її тяжкістю, коли ладен був відмовитися і все одно йшов далі. Падав. Піднімався. Йшов. Падав. Піднімався. Ішов.

   У житті так і виходить, що перед тим, як щось вийде, потрібно буде багато разів упасти і підвестися. Мистецтво маленьких кроків у справі: робиш крок-падаєш-знову робиш крок-падаєш-крок-падаєш-крок-виходить. В ідеальному світі все виходить з першого разу і без фіаско. Тому вибирайте ношу по плечу, робіть невеликі кроки і вдалого вам шляху.

  Пи. Си. Якщо вам буде складно, самотньо і сумно переживати поразки, не залишайтеся з ними віч-на-віч, приходьте, розбиратимемося разом. 
 

 

Сподобалась стаття? 👉

Наталя Лішавська
icon Автор:

Наталя Лішавська,

психолог

Ціна: від 2800 грн

Стаж: 8 років

Мені 42 роки, одружена 10 років, у відносинах - 12 років. Псяча мати. Мені здається, зараз моє життя досить гармонійне: періоди активності чергуються з періодами «залялькування», коли я читаю книги, ходжу на прогулянки з чоловіком і собакою, милуюсь світанками та заходами сонця. Люблю подорожувати ...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

185 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

366 25
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

303 8
Шукають психолога по темі
“”
Алекс
Алекс, 27 років 21.07.2026 18:25

Я ДДА, хочу пропрацювати травми та вийти з повторюваних етапів життя

Де: Львів Психолог: Для себе Ціна до: 4000
76 15
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту