Все про межовий розлад особистості (МРО)

Межовий розлад особистості (МРО) – це психічний стан, який характеризується нестабільністю емоцій, стосунків і самовідчуття. Люди з цим розладом часто переживають сильні емоційні «бурі», мають труднощі з контролем імпульсів і глибоко бояться покинутості.

Ці переживання не є «характером» чи «слабкістю» – вони пов’язані з порушеннями у способі, як працює психіка та нервова система.

За класифікацією DSM-5, межовий розлад особистості належить до групи «кластер B» розладів, пов’язаних із емоційною нестабільністю та складнощами в міжособистісних контактах.

За МКХ-10, яка чинна в Україні, його відносять до типу емоційно нестійких розладів особистості.

Cимптоми межового розладу особистості

Симптом 1 – Інтенсивний страх бути покинутим

Люди з МРО часто надмірно бояться, що їх залишать – навіть у звичайних ситуаціях (наприклад, коли хтось затримується на зустріч).

Цей страх може спричинити імпульсивну поведінку, щоби «не дати» іншому піти.

Симптом 2 – Нестабільні, інтенсивні стосунки

Можуть бути дуже емоційні «гойдалки»: від ідеалізації партнера до раптового знецінення. Часто важко утримувати стабільний образ іншої людини чи самих себе.

Симптом 3 – Нестабільне самовідчуття

Відчуття, що «не знаю, хто я», часті зміни інтересів, цілей, самооцінки. Людина може відчувати себе порожньою або ніби її немає.

Симптом 4 – Імпульсивна поведінка

Імпульси можуть проявлятися через переїдання, секс, витрати, наркотики, небезпечне водіння тощо. Це часто спроби впоратися з емоційною напругою.

Симптом 5 – Самопошкодження або суїцидальні дії

Різні форми самопошкодження (наприклад, порізи) або спроби суїциду – як спроби виразити біль або «скинути» внутрішню напругу.

Рівень смертності внаслідок самогубств вищий в людей із МРО, ніж серед інших розладів особистості (5,9% проти 1,4%) (Temes etal., 2019).

Водночас схильність до саморуйнації може набувати й інших форм, як-от недотримання режиму медичних призначень або неправильне приймання ліків (Beatson etal., 2016).

Симптом 6 – Емоційна нестабільність

Настрої можуть змінюватися дуже швидко – радість за кілька хвилин може змінитися на гнів, розпач або тривогу. Це виснажує як саму людину, так і її близьких.

Симптом 7 – Хронічне відчуття порожнечі

Людина може казати: «Мені всередині порожньо» або «Я нічого не відчуваю». Це відчуття може бути постійним супутником.

Симптом 8 – Інтенсивний гнів

Спалахи гніву, який важко контролювати. Часто цей гнів не зовсім пропорційний ситуації, але дуже реальний у переживанні людини.

Симптом 9 – Транзиторні параноїдні думки або дисоціація

Під сильним стресом можливі епізоди втрати зв’язку з реальністю, ніби людина «випадає» з себе або з простору.

Впродовж життя, люди з МРО зазвичай мають супутні:

Розлади настрою (83%)
Тривожні розлади (85%)
Стани, пов’язані із вживанням психоактивних речовин (ПАР) (78%)
Та інші розлади особистості (53%) (Grant etal., 2008; Tomko etal., 2014; Shah etal., 2018).

Які причини МРО?

Причини МРО є комплексними: це поєднання генетичних, нейробіологічних і психосоціальних факторів. До них можуть відносити:

Дитячу травму: досвід емоційного, фізичного або сексуального насильства, знехтування або нестабільної прив’язаності.
Генетику та нейробіологію: зміни в роботі амігдали, гіпокампу та префронтальної кори – ділянок мозку, відповідальних за емоції, самоконтроль, плануванні та прийнятті рішень.
Сімейну динаміку: непослідовне ставлення батьків, надмірний контроль або повна емоційна відстороненість, тривале перебування під впливом страху чи страждань, а також зростання поруч з людиною з психічним розладом, в тому числі різними видами залежностей.

Розуміння природи МРО є складним як із дослідницького, так і з клінічного погляду.

Тому досі тривають дискусії щодо питань концептуалізації цього стану: слід вважати його специфічним розладом особистості або певним рівнем загального порушення її функціонування (Tyrer etal., 2019; Bach etal., 2020; Mulder etal., 2020).

Хто ставить діагноз МРО?

Діагноз може поставити лише лікар – кваліфікований психіатр, і лише після глибокого обстеження.

Застосовуються клінічні інтерв’ю та стандартизовані методики, такі як:

MMPI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory)
SCID-II (Structured Clinical Interview for DSM Disorders)
Опитувальник Self-Report Psychopathy Scale (SRP)

Крім того, можна використовувати опитувальники для самооцінювання симптомів МРО та проєктивні методики, як-от тест Роршаха або ТАТ, особливо для визначення рівня функціонування особистості.

Варто зазначити, що порушення функціонування особистості та патологічні риси мають бути достатньо наскрізними (первазивними) і стабільними в часі (APA, 2013).

З чим ще можна сплутати симптоми МРО?

МРО має симптоми, схожі на:

Біполярний розлад (чергування настрою, але з іншим механізмом)
Комплексне ПТСР (мають стійке негативне самоусвідомлення)
Аутизм у жінок (внаслідок соціального маскування)
Аддиктивні розлади
Тривожні та депресивні стани

Тому діагностика повинна бути обережною, проводитися лише фахівцем та бути основаною на моніторингу стану в часі.

Лікування МРО

Психотерапія – основний доказовий метод лікування. Найефективнішими вважаються:

Діалектично-поведінкова терапія (DBT) – спеціально розроблена для МРО. Має найбільшу доказову базу.
Схематерапія
Менталізаційно-орієнтована терапія (MBT)
Гештальт-терапія, якщо вона фокусована на емоційному контакті, усвідомленні та роботі з межами.

Також може бути рекомендована підтримувальна терапія супутніх розладів, таких як тривожність або депресія.

Медикаменти не є основним лікуванням, адже у сфері фармакотерапії не знайдено послідовних доказів того, що певний психотропний препарат є ефективним щодо основних ознак розладу (Stoffers-Winterling etal., 2022).

Відповідно, жоден із лікарських засобів (ЛЗ) не схвалено регуляторними органами для лікування людей із МРО (Stoffers-Winterling etal., 2022; NICE, CG78, 2009). Але деякі можуть використовуватись для зменшення симптомів тривоги, депресії або агресії. Призначаються лише лікарем – психіатром.

Самодопомога при межовому розладі особистості

Арт-терапія, як один з видів підтримки, спрямована на допомогу людям, яким важко висловлювати свої думки та почуття вербально. Терапія зосереджена на створенні чогось як способу вираження своїх почуттів.

Це може бути:

Танцювально-рухова терапія
Драматерапія
Музична терапія

Навчання емоційної регуляції – дихальні практики, ведення щоденника почуттів тощо.

Підтримка стабільного режиму дня – це структуроване середовище, що допомагає регуляції настрою та побудові стабільної опори особистості.

Соціальна підтримка, що може включати спільні активності з іншими людьми (особливо з підтримуючими близькими):

домашні справи
приготування їжі
ігри, спорт та інші розважальні заходи
регулярні громадські зустрічі

Психоосвіта – розуміння свого стану допомагає зменшити почуття сорому.

Як психотерапія допомагає при МРО?

Психотерапія – це простір, де можна в безпеці дослідити свої реакції, потреби та почуття.

Вона допомагає:

Навчитися регулювати емоції
Поступово формувати стабільне «Я»
Будувати здорові межі
Долати страх бути покинутим

Робота з МРО – це не «виправлення», а відновлення внутрішньої рівноваги, відчуття себе та контакту з реальністю.

Існує багато різних видів психотерапії, але всі вони передбачають приділення часу, щоб допомогти краще зрозуміти, що людина думає та відчуває.

Окрім вислуховування та обговорення важливих питань, психотерапевт може допомогти знайти чи запропонувати шляхи вирішення проблем і, за необхідності, підтримати в зміні ставлення та поведінці.

Терапія межового розладу особистості має на меті допомогти людям краще контролювати свої думки та розуміти почуття.

Робота з межовим розладом особистості може тривати рік або довше, залежно від потреб та способу життя.

Психотерапію повинен проводити лише кваліфікований фахівець. Не бійтеся запитати про його/її досвід.

Запрошую в психотерапію

Я працюю з людьми, які шукають себе, намагаються знайти внутрішню опору, розібратися у складних емоційних процесах і навчитися будувати життя з відчуттям сенсу, цілісності та прийняття.

Особливо бережно я ставлюсь до тем, пов’язаних з емоційною нестабільністю, глибоким внутрішнім болем, самознеціненням, страхом бути покинутим, імпульсивністю та труднощами у стосунках – те, що часто супроводжує людей із межовим розладом особистості.

У своїй роботі я створюю простір, де можна бути справжнім, навіть коли це означає бути вразливим.

Я працюю в гештальт-підході, який дає змогу клієнту краще усвідомити власні емоції, потреби, тілесні реакції й способи побудови контактів з іншими.

Я запрошую в терапію тих, хто:

Переживає емоційні гойдалки, напругу або внутрішню порожнечу
Часто не впізнає себе у своїх реакціях
Має труднощі у близьких стосунках
Відчуває сором, гнів, страх або сильну самотність
Хоче зрозуміти свої потреби та навчитися будувати здорові межі
Або просто шукає підтримку, бо втомився боротися наодинці.

Разом ми можемо доторкнутись до складного, не тікаючи від нього. Можемо дослідити, зрозуміти, прийняти – і крок за кроком створювати нову якість життя.

Ти не один/одна. Поруч може бути підтримка. І ти заслуговуєш на неї.

Що в статті