Основний підхід, у якому я працюю, є транскультуральна позитивна психотерапія Носсрата Пезешкіана. Пам'ятаю, як я обрала цей метод. Я керувалася тілесним відчуттям заземленості та потужності. Ніби я добралася до внутрішнього джерела сили. Підґрунтя методу відгукується моїй душі.
Пезешкіан стверджував, що людина є шахтою, повною коштовного каміння. У процесі роботи ми відкриваємо самоцвіти клієнта, які він потім може застосувати у повсякденному житті. Мова йде про здібності (чесноти). Деякі з них є ресурсом людина, а інші потребують шліфування.
Кожна людина народжується з двома головними здібностями: любити та пізнавати. Для початку я як терапевт створюю безпечний простір, де клієнту можна бути собою, проявляти свої різні сторони, розслабитися та довіритися. Тут є прийняття, емпатія, ніжність, тепло. Це своєрідне поле нашої взаємодії. І це виринає зі здібності любити.
На цьому тлі клієнту легше рухатися у пізнання самого себе, своїх стратегій поведінки, конфліктів, питань і цілей. Тут ми можемо робити техніки та практики. Є місце для психологічної просвіти. Можливий більш коучинговий підхід, орієнтований на діяльність і виконання задач. І це забезпечується здібністю знати.
Позитивна психотерапія також сповідує принцип балансу. Тож я плавно супроводжую клієнта до його розуміння та відновлення рівноваги у житті. Це поняття динамічне, тож лишається у постійному фокусі уваги, щоб досягти, зберегти чи покращити добробут людини.
Маю зазначити, що "позитивна" - це не від слова "позитив", коли все добре та весело. А від слова "позитум" - факт, дійсність. Тобто я працюю з реальністю клієнта. З тими питаннями, які наявні в його житті.
Я не працюю без запиту. Тож на початку співпраці ми визначаємо тему, де у клієнта є важливі завдання, яку він прагне дослідити. Ми окреслюємо бажані зміни, своєрідну карту руху. Встановлюємо межі нашої взаємодії. І запускаємо процес.
Також у своїй роботі я використовую знання з інших підходів.