Доброго дня!
Я Карелова Тетяна практикуючий психолог, психотерапевт, працюю в гештальт-підході, але з радістю і любов’ю використовую в своїй практиці інструменти: тілесно-орієнтованою психотерапії, арт-терапії, системно-сімейних розстановок, буддійські практики заспокоєння розуму.
Психологія мені була цікава задовго до того, як я дізналася значення цього слова. З самого малечку я цікавилася, як народжуються мої почуття, чому я реагую на одну людину так, а іншу сяк, чому Грей любить Іванку, а не Марго, чому люди сваряться, чому війни, чому треба думати, а не просто вірити казкам.
Я була дуже хороша дівчинка тому не стала йти за своєю цікавістю, а зробила так, як сказали батьки..
Отримала економічну освіту і через п’ять років ..після розлучення і переїзду до іншого міста згадала про психологію, вірніше сказати згадала все, що цікавило мені раніше, згадала що може допомогти в ситуації розпачу, безсилля, вигорання, втрати смислів, та коли твоїм життям керують почуття провини і сорому. Я зрозуміла, що я не знаю хто я, ні я не втратила себе, я взагалі себе не знала. Я шукала себе у глибинних занурюваннях в підсвідомість на сесіях холотропного дихання, і легких прогулянках світом езотерики, на всіх Ошо-семінарах, сімейно-системних розстановках і цей перелік можна ще доповнювати і доповнювати, але одного разу я вирішила, що потрібна система і порядок. Мені було необхідно всі надбання мого мандрування розкласти по полицям і інтегрувати в мою реальність.
І тоді в моєму житті з’явилась практична психологія: я почала особисту терапію і я зрозуміла, ось – це моє! Досліджувати, спостерігати, дивуватися, знаходити відповіді, задавати ще питання, занурюватися глибше, розчаровуватися і надихатися, але кожного разу дивуватися красі і мудрості наших внутрішніх механізмів та простоті буття , яка так надійно захована під руїнами наших очікування і розчарувань.
Вже майже 20 років як я займаюся цим особистим дослідженням, 12 з яких професійно, спираючись на знання отримані в державному вищі і інституті підготовки психотерапевтів.
Зараз я найбільше працюю з темою адаптації, адаптації в широкому сенсі цього слова. Працюю про адаптацію в мінливому русі життя і непередбачуваних його умовах, як знайти опору, як гребти, дрейфувати, плити…і жити, бо це єдине що є, жити без 100 відсоткової гарантії на успіх, а просто жити і радіти тут і зараз. Для мене жити – це відчувати себе вільним, вільно дихати, вільно розмовляти, відчувати себе спроможним зробити те, що дійсно хочеться, жити – спокійно (не плутати з безчуйно )дивлячись на все, що пропонує нам життя, мати внутрішнє право на своє місце в цьому житті, на свою думку і свої почуття.
Моє кредо і сенс моєї роботи як психотерапевта, це розслаблення напруги і поява хитрючих іскорок в очах моїх клієнтів, коли замість сковуючих почуттів провини, сорому, безсилля з’являється почуття свободи, бажання жити та азарту.
Я радію, коли зі мною народжується твоя свобода!