Я вважала себе психологічно здоровою особистістю, без особливого травмуючого досвіду в дитинстві, але в якийсь момент я усвідомила, що моє життя почало нагадувати мені "заїжджену платівку", "ходіння по колу", люди, гора, декорації, змінюються, а повноти життя я не відчувала. Вперше за змінами я звернулася до коуча, з якими ми детально (як мені здавалося) розібрали моє життя. Однак я ніби стояла на місці: два кроки вперед і чотири тому. За рекомендацією подруги, я зважилася на психотерапію, мало вірячи в її ефективність, адже я вважала, що я не маю психологічних проблем. Випробувавши на собі метод КПТ і схема-терапії, я побачила як мою внутрішню «недисципліновану дитину» саботувала моє зростання, я виявила свої поведінкові патерни, страхи, бажання відповідати чужим очікуванням, догоджати і підлаштовуватися, побачила установки, нав'язані соціумом. За час терапії я на собі відчула, як зміна мислення веде до зміни звичної поведінки. Після цього я зрозуміла, що психотерапія – це не лише про хвороби, а й про пізнання себе. Бажаю кожному, хоча б просто заради інтересу, спробувати на собі всю красу психотерапії. Я запевняю, що Ваше життя, як і моє, розділитися на ДО та ПІСЛЯ )).
