Я використовую метод психодрама. Окрім глибини і ґрунтовності цього методу, його засновник перший вніс сміх в психотерапію (fun fact)

В першу чергу я працюю з людиною, з різноманіттям її питань, а не виключно з запитом. Але щодо запитів - я знаю не на теорії як це відчувати страх щось змінити, соромитись, постійно відкладати важливі і не важливі справи на потім, лінуватись, картати себе за це, відчувати «зі мною щось не так», бути розгубленими, втомлюватись від образу «хорошої дівчинки» і як навчитись приймати свої тіньові сторони, нарешті відчувати себе «достатніми», говорити ні, будувати стосунки з собою.

Я не обіцяю швидких рішень і чарівних трансформацій. Але обіцяю безпечний простір, де можна бути живими, різними, сміятися там, де смішно, сумувати там, де сумно, плакати чи не плакати, матюкатися чи не матюкатися)) Психотерапія не про те, щоб «виправити себе», а про - зустрітися з собою справжнім/справжньою і навчитися жити з цього місця. Запрошую в роботу))