Мені 35 років, одружена, маю маленьку доньку Ясю та ретривера Кардамона.
Є досвід керування власною справою — 9 років розвивала рекламну агенцію Svitlo Agency
У 2019 році переїхала в Азію і прожила там рік, згодом повернувшись в Україну.
Мої стосунки з чоловіком – результат непростого шляху, який зараз дає міцний фундамент у вигляді кохання, довіри, можливості бути почутими та прийнятими, бути собою один перед одним.
У 2025 році народила доньку, пройшовши шлях непростої вагітності. 7 місяців лежала на збереженні та вчилась, як не захлинутись у перманентній сильній тривозі та жити життя навіть у тотальній невідомості.
Не довіряю ідеям, що терапія робить з людини дзен-мавпочку або навпаки назавжди випускає на волю всіх демонів. Як і немає ідеї, що вона потрібна всім. Точно ні.
Я так само можу сваритись з чоловіком, боятись за дитину, біситись через роботу, тужити через самотність, жахатись смерті від ракети, переживати за близьких, заздрити, горювати, ревнувати.. Бути імпульсивною, не завжди логічною, не завжди вдумливою і точно не завжди тою, яка розуміє. І тд, і тд
Ну ви зрозуміли, бути звичайною живою людиною.
Та в якийсь момент, все це і багато іншого починає відбуватись з відчуттям того, що мої ноги міцно стоять на землі.
Мені є на що спиратись. Щільність змінюється. І коли вимушено потрібно пережити щось доволі важке, коли страшно йти в щось нове, коли хочеться реагувати імпульсивно та відчувати себе ще більш живою від цього – мені є від чого відштовхнутись.
Тож якщо є запит на щільність, опори, на дослідження себе в стосунках, є сили і цікавість шукати нові дороги для себе, яких поки не видно – велкам до мене в терапію.
Буде чесно.