У чому я переконалася за роки своєї психотерапевтичної практики, у разі психологічних проблем чи труднощів людина найчастіше вибирає Status quo, хоч як це парадоксально. Вибір цей здійснюється у різний спосіб: очевидними і не дуже. Можна культивувати недовіру, звеличувати стабільність, саботувати зміни, заперечувати проблеми, ходити шляхами розчарування, можна навіть поринути у насолоду болем і зробити її центром та джерелом життя. Як би там не було, завзятість, з якою людина готова триматися за своє страждання, не може не звертати на себе уваги. Будь-хто, хто намагався надавати психологічну допомогу, знає про це. І тоді виникає питання: що можна протиставити тенденції повторювати те, чого свідомо хочеться позбутися? Пошуками відповіді на це питання я й займаюсь зі своїми клієнтами. Неможливо зусиллям волі, поряд усвідомлених послідовних рішень або готових алгоритмів позбутися того, що вкорінено у нашому людському бутті. Але можна виявити щось, що дозволить набувати досвіду на інших підставах, осмислити інтенцію, що відображає сенс нашого вибору, і набути перспективи, де страждання буде лише однією з інших можливостей.

Якщо ви готові дослідити себе, від ваших свідомих установок і переконань, знання та досвіду, наявності страждання або, навпаки, його відсутності, приходьте. Щодо проблеми, якщо вона є, то найчастіше рішення буває попутно. У будь-якому випадку, якщо ви вирішите поринути в психотерапевтичний процес, ваші стосунки з собою та світом колишніми вже не будуть.

Я почала жити своїм життям і займатися улюбленою роботою