Моя цікавість до психології виникла не просто так. З дитинсива я страждала від такого розладу харчової поведінки як психогенне (емоційне) переїдання, а з підліткового віку у мене було купа проблем із самооцінкою, часті депресії, непорозуміння з рідними тощо. І саме спроби розібратися в цих проблемах привели мене до психології, а згодом – до психотерапії.
Чи знайшла я відповіді на свої питання? Загалом, так. Але, поки я намагалася розібратися зі всім самостійно, роками шукала вирішення своїх проблем у тонах книжок та статей в інтернеті, все це мало допомагало. Лише коли "здалася" і сама стала клієнтом психотерапевта, все потроху почало налагоджуватися.
Я навчилася справлятися зі своїми емоціями, позбулася психогенного переїдання, самооцінка стала більш адекватною та стійкою, стосунки з собою, людьми та світом значно покращилися! Періоди емоційного спаду, кризи – від цього психологи також не застраховані – минають простіше і швидше.
Зараз я з легкістю говорю про свої минулі труднощі і не вважаю за потрібне прикидатися, що сьогодні моє життя геть безхмарне. І добре, і погано трапляється. Я жива людина, живий та неідеальний психотерапевт. І зі мною теж не потрібно бути "ідеальними", можна розслабитися та бути собою!
Я знаю, що мій особистий досвід та професійні навички можуть бути комусь корисними. І намагаюсь чесно робити свою роботу. Люблю цю професію за те, що вона дозволяє рости, зцілювати душевні рани, взаємодіяти з людьми по-іншому, отримувати прийняття, новий досвід, новий рівень свободи!
Не важливо, що привело вас на мою сторінку – випадковість, просто інтерес, або ж ви в активному пошуку “свого” психотерапевта, буду рада вашим відгукам та запитанням. Звертайтесь!