Я — гештальт-терапевтка, яка працює з жінками у кризових періодах життя.
До мене звертаються, коли в стосунках боляче: зрада, розлучення, відчуття, що мене не обирають, страх покинутості, тривожність. Коли зовні жінка сильна, успішна, відповідальна — а всередині розгублена і самотня.
Мій професійний шлях виріс із особистого досвіду. Я добре знаю, як це — не відчувати себе, жити “треба”, витримувати більше, ніж хочеться, намагатися заслужити любов. Багаторічна особиста терапія стала для мене не лише обов’язковою частиною професії, а й глибоким внутрішнім шляхом. Саме тому я працюю не з поверхневими симптомами, а з глибинними сценаріями.
Мій підхід — гештальт-терапія. Це про живий контакт, уважність до почуттів, тіла, потреб, меж. Я багато працюю з темою розмитих кордонів, страхом злості, труднощами у проханні про допомогу, низькою самооцінкою та тривожними станами.
Мене часто описують як теплу і безпечну. Поруч зі мною можна бути різною — сильною і вразливою, розгубленою і зухвалою, сумною і злою. Я витримую складні почуття й допомагаю клієнтці витримати їх теж.
У роботі для мене важливі:
– повага до унікальності людини;
– чіткість і кордони;
– глибина замість швидких порад;
– відповідальність без звинувачення;
– рух у темпі клієнтки.
Я добре працюю з тривожними станами, кризами у стосунках, наслідками холодного або жорсткого дитинства, повторюваними сценаріями “мене не обирають”. Допомагаю жінкам повернути контакт із собою, відбудувати межі, навчитися просити, дозволити собі злість і створювати близькість без самозради.
Я вірю, що справжня близькість можлива лише там, де є двоє живих людей. І моя робота — допомогти жінці не зникати у стосунках, а залишатися собою.