Я прийшов у психотерапію у пошуках спілкування, інформації, як влаштована психіка і звідки беруться страждання, з бажанням позбутися страхів, самотності та самокритики.
На краще змінилося багато. По-перше, я знайшов спілкування не тільки в терапевтичних та навчальних групах, а ще й зміг тиражувати отриманий досвід на інші сфери свого життя. Тепер у мене чудовий колектив у театрі (де я почав виступати через 2 роки після початку терапії) та клубі письменників. Мені в принципі стало простіше та цікавіше спілкуватися з людьми.
Щодо інформації про те, як працює психіка і звідки беруться страждання – я ще в дорозі. Прочитав багато книг, побачив багато прикладів, почув різні думки. Думаю, страждання, на жаль, є частиною життя. Але про себе можна дбати, вивчати та захищати свої межі, знаходити підтримуюче оточення, усвідомлювати та задовольняти свої потреби. Так, страждань стає менше.
Остання частина запиту – про покращення життя. Тут я теж просунувся. Сам досвід спілкування з психотерапевтом, можливість проговорить, усвідомити свої проблеми, отримати підтримку професіонала – це як чаклунство, яке допомагає змінювати життя. Не завжди і не в усьому, буває страшно, злісно та заплутано. Але приходить відчуття, що життя цілісне і навіть у страхах, злості, розпачі – залишається відчуття, що є ще щось світле, що життя більше за те, що я зараз переживаю.