Я людина, яка живе життя про яке так довго мріяла. Життя сповнене див, насолоди, самопізнання та самореалізації. Я з дитинства мріяла стати психотерапевтом (хоч тоді здавалось, що така професія існує лише у США), у школі мене нарікли "психологом" і з того часу у мене були скоріше клієнти ніж однокласники. Жартую звісно, та в кожному жарті є частка жарту. Я дійсно люблю і завжди любила слухати людей та замжди мала в душі тепло, яке допомагає відігрітись та знайти свій шлях людям, які цього потребують. Я захищала слабших, боролась за справедливість та вірила, що кожен має право на щастя, головне йому не заважати.
У 16 я заговорила українською і з того часу мріяла жити у Львові (я родом з Миколаєва) і страшне як прагла народити діток, а ще я мріяла стати письменницею, та ця частинка ще у процесі реалізації. Не справдилась лише одна мрія - я так і не навчилась літати.
Я вірю в людей і знаю на власному досвіді, що життя можна змінити на краще, якщо уважно слухати себе та діяти.
Вірю в мистецтво маленьких кроків, які неухильно ведуть уперед.
Відчуваю, що психіка та тіло - нерозривно пов'язані і зцілюючи душевні рани - можна зцілювати тіло. Навпаки це теж працює, якщо дозволяти тілесним змінам впливати на психіку.
Я дуже люблю життя, хоч полюбила його не так давно. Люблю читати, вивчати психологію та анатомію людини, люблю людей, тварин, природу, тишу, прогулюватись насамоті, малювати, танцювати та грати у настілки.
І трошки про те, про що мене питають зазвичай. Мої стосунки з чоловіком тривають уже 16 років і ми продовжуємо їх ростити та плекати. Я мама трьох діток, а ще я друг 2-х котів. Магістр політології та магістр психології, наразі вивчаю мистецтво гештальт-терапії.
Я весь 2023 рік працювала у двох великих проектах. Один від Інституту психології здоров'я - я вела групи для людей, які втратили близьких та рідних.
Другий - від Danish Institute Against Torture в якому працювала із людьми, які постраждали від війни.