Психотерапія – це те, з чого почалося моє нове знайомство із собою. Такий складний, тернистий, але водночас чудовий шлях.
Але це МІЙ шлях на який я ступила та продовжую рухатися у цьому напрямі.
⠀
Чесно кажучи, це був довгий шлях, який ще триває. Чому так? Та тому що я теж людина, незважаючи на те, що я психолог, адже всі думають що психологи завжди знають як справлятися зі своїми життєвими проблемами і перешкодами.
⠀
Пройшовши певні життєві випробування, потрапивши в ситуації, що змінюють свідомість, ставши на шлях психотерапії (своєї особистої в тому числі), хочеться сказати що на даний момент я справжня. І це моя найголовніша якість. Я не вмію носити маски. "Моя звичка бути собою, я більше не граю".
Я не прагну бути правильною та ідеальною для когось. Я можу бути абсолютно різною - сильною, слабкою, веселою, сумною, суворою, відчайдушною, принциповою. Але ніколи не втрачати своєї гідності. Жити тут і зараз. Бо іншого життя не буде.
Мені не соромно любити людей усім серцем, прощати людей від душі. Плакати, коли боляче. Гучно сміятися, коли весело.
Бути не соромно.
⠀
Соромно бути не таким, яким ти є насправді. Соромно одягати маски і намагатися «здаватися, а не бути». Соромно боятися думки тих, чиї думки не питають.
Навіщо звертати увагу, боятися засудження тих, хто при зустрічі не наважиться подивитись вам у вічі.
Я стала неправильною та незручною для інших і щасливою для себе.
«Бути незручною для інших, дуже зручно для себе»
Не треба боятися самотності. Потрібно одразу відсікати все непотрібне, порожнє та фальшиве.
⠀
Створіть свій світ, будьте у ньому головним гравцем. І якщо комусь не подобається, нехай живе в іншому.
Нехай ці слова стануть вашим життєвим Кредо ❤️