Я психотерапевт, який вміє бути поруч, коли важко. Працюю в інтегративному підході, поєднуючи гештальт-терапію, когнітивно-поведінкову терапію та екзистенційну перспективу.

Мій шлях у психології — це не просто навчання та практика, а особистий досвід подолання криз, залежності, професійного вигоряння та екзистенційного безвиходу. Саме тому мені близькі люди, які втомилися від постійного самоконтролю, втратили зв'язок із собою або живуть на межі ще тримаюся.

У роботі я ціную контакт, ясність та дбайливість. Мені важливо не просто “допомагати”, а створювати простір, у якому можна бути справжнім – не справлятися, не розуміти, бути у сумнівах. Сильним бути необов'язково.

Найчастіше до мене звертаються з темами:

– хімічної та емоційної залежності,

– складних та руйнівних відносин,

- Втрати сенсу, вигоряння,

– труднощів самооцінки та почуття невідповідності,

- страху вразливості, особливо у чоловіків.

Якщо ви не знаєте, з чого почати, почнемо з того, що вже є. Навіть якщо це просто відчуття, що "так більше не можна".

Психотерапія не зробила мене ідеальним, але дозволила мені залишитися живим, коли всі звичні способи триматися зруйнувалися.

Вона навчила мене бути з собою, не тікати від болю, бачити свої слабкості без сорому і будувати стосунки не на контролі, а на довірі.

Зараз я не граю в силу – я вибираю бути сильним, уразливим та чесним одночасно. І в цьому моя опора.