Як розпізнати невротичні прояви у дитини

Нав’язливі дії, погані звички як реакція на переживання стресу у дитини

✅ Психопрофілактика невротичних проявів у дитини

✍️ Нав’язливі дії дитини: як реагувати й усунути.

☝️ Дитина гризе нігті, «з’їдає» рукава одягу, колупає задирки, кусає губи, смикає себе за волосся, щось нервово крутить у руках, старанно підкахикує й підморгує…

🆘 Такі нав’язливі, повторювані й водночас неусвідомлені дії зазвичай є невротичними проявами — реакцією організму дитини у відповідь на стрес.

📌 Зазвичай, у ситуаціях стресу, дорослі діляться переживаннями з близькими, пишуть у щоденнику, лаються, займаються фізичними вправами…

☝️ Та дитина ще не володіє необхідними навичками психологічного захисту. Тож на стресову ситуацію реагує її тіло — дитина починає гризти нігті, накручувати волосся на палець, постійно чухатися тощо.

🙀 Що ж робити, якщо ви помітили невротичні прояви в поведінці дитини?

✅ Дотримуйтеся трьох правил.

⚠️ Зазвичай, коли батьки стикаються із небажаною «звичкою» дитини, вони тривожаться, думають, що роблять щось неправильно, і намагаються одразу викорінити її. Утім, батькам це не вдається й дитина продовжує демонструвати нав’язливі дії. Щоб не посилити й не закріпити в дитини небажані невротичні прояви, дотримуйтеся трьох правил.

1️⃣ Жодну поведінку дитини не можна одразу «вимкнути».

Це, зокрема, стосується і невротичних проявів. Дитина не може в одну мить припинити нав’язливі, повторювані, неусвідомлені дії. А постійні вимоги «Припини» і «Не роби так!» лише закріплюють у дитини почуття, що тато й мама не люблять її, бо вона «не така, як усі діти».

2️⃣ Не показуйте дитині, що переживаєте.

Якщо ви будете перелякані, розчаровані чи сумніватиметесь у собі як у мамі/татові, дитині не стане легше.

3️⃣ Не реагуйте прямо і різко.

Не говоріть дитині фраз на кшталт «Припини негайно!», «Ти знову за своє!», «Якщо я ще раз побачу, що…». Якщо ви безпосередньо звертатимете увагу на невротичні прояви, то, найімовірніше, дитина проявлятиме їх частіше.

✅ Невротичні прояви часто роблять дитину некрасивою, негармонійною в очах навіть люблячих батьків. У них з’являється відчуття, що дитина ніби «зламалася», стала менш «досконалою». Намагаючись врятувати свої естетичні почуття і бурхливо реагуючи на невротичні прояви, батьки «зганяють» їх із одного місця на інше.

👇

Батькам не подобається, що дитина гризе нігті.

👇

Вони починають активно викорінювати цю згубну «звичку».

👇

Однак стресор, який є причиною, нікуди не зник, і далі впливає на дитину, тож

👇

невротичні прояви просто «мігрують» у інше, зазвичай незручніше, місце.

👇

Так, якщо раніше дитина гризла нігті, то тепер може виривати собі волосся, курити або мастурбувати.

✍️ Реагуйте адекватно❗️

⚠️ У в а ж н о спостерігайте за дитиною.

З’ясуйте, коли та за яких умов вона демонструє невротичні прояви. Це дасть вам змогу зрозуміти причину нав’язливої «звички» дитини й допомогти позбутися її.

⚠️ Здебільшого дитина демонструє невротичні прояви, коли відчуває системний стрес.

Приміром, у родині з’явився молодший братик або сестричка, мама почала ходити на роботу й батьки відвели дитину до дитячого садка, батьки розлучаються, хтось в родині тяжко захворів. Утім, причиною невротичних проявів може бути навіть сильне враження від фільму.

‼️ Якщо ви помітили невротичні прояви в дитини, то:

❇️ глибоко вдихніть і видихніть, намагайтеся заспокоїтися;

❇️ не зосереджуйте увагу дитини на небажаній поведінці;

❇️ спостерігайте за дитиною, щоб визначити джерело стресу;

❇️ зверніться по допомогу до фахівця — практичного психолога, невролога.

Щоб допомогти дитині  самостійно, батькам в першу чергу важливо виробити деякі правила:

1) постаратися дізнатися, яка причина хвилювання дитини;

2) намагатися якомога більше часу проводити на свіжому повітрі;

3) обмежити максимум аспектів, що викликають хвилювання (травматичне середовище, негативна комунікація, надмірні розумові навантаження);

4) виробити режим сну (після заходу сонця розумова активність повинна йти на зниження);

5) прямий контакт з тваринами;

6) призначити годину «побачення», коли час призначений тільки для вислуховування переживань и складнощів дитини, які виникли в неї протягом дня;

7) робити на ніч заспокійливий масаж рук та ніг;

8) будь-яка арт-терапія (малювання свого стану, настрою, образи)

‼️Обсесивно-компульсивний розлад є психогенним захворюванням, а значить, піддається лікуванню, яке спрямоване на усунення причини виникнення. Це, як правило, внутрішньоособистісний конфлікт неусвідомлених суперечливих переживань.

У дитини це проявляється як неможливість задовольнити свої потреби через настанови або переконання батьків, виховних установок, суперечливих вимог. 

Якщо дитині не пояснити, чому не можна задовольнити його потребу саме зараз, або правила поведінки - коли, де, як і чому так себе поводити можна, а що заборонено, а просто покладати заборону на його бажання або почуття, то зовнішнє протиріччя стає внутрішнім, оскільки опиратися дорослому дитина не може. З часом, даний конфлікт стає внутрішньоособистісним, тобто така дитина постійно намагається боротися сама з собою, що викликає постійне напруження, сумніви, невпевненість в собі, яке і проявляється в нав’язливих симптомах.

💯 Так чи інакше нав’язливі рухи і звички у дитини - це прояв високого психоемоційного напруження. 
І не можна вирішити цю проблему просто кажучи дитині: «Не роби цього!»

☝️Основним в лікуванні нав‘язчивостей є все-таки робота дитячого психолога – шляхом систематичної роботи фахівець навчає дитину проявляти свої емоції адекватним чином, справлятися з внутрішньою тривогою, висловлювати агресію доречними способами, а отже – позбавлятися від необхідності здійснювати нав’язливі руху. Крім того, психотерапевтична і психологічна робота з батьками дитини дозволяє знаходити і усувати джерело тривоги у дитини, налагоджувати психологічний клімат в родині, коригувати методи виховання. Таким чином, допомога фахівців і праця батьків можуть успішно допомогти маленькій людині впоратися з важким для нього періодом і вирости здоровою і успішною людиною.

Будьте здорові 🌸