Як розпізнати невротичні прояви у дитини

Нав'язливі дії, погані звички як реакція на переживання стресу у дитини

✅ Психопрофілактика невротичних проявів у дитини

✍️ Нав'язливі дії дитини: як реагувати й усунути.

☝️ , кусає губи, смикає собі за волосся, щось нервно крутить у руках, старанно підкахікує й підморгує… .

📌 Зазвичай, у ситуаціях стресу, дорослі ділятимуться переживаннями з близькими, пишуть у щоденнику, лаються, займаються фізичними управами…

☝️ Та дитина ще не володіє необхідними навичками психологічної захисту. Тож на стресову ситуацію реагує її тіло — дитина починає гризти нігті, накручувати волосся на палець, постійно чухатися тощо.

🙀 Що ж робити, якщо ви помітили невротичні прояви у поведінці дитини?

✅ Дотримуйтесь трьох правил.

⚠️ Зазвичай, коли батьки стикаються із небажаною «привичкою» дитини, вони турбуються, думають, що роблять щось неправильно, і намагаються одразу викорінити її. Проте батькам це не вдається і дитина продовжує демонструвати нав'язливі дії. Щоб не посилити і не закріпити у дитини небажані невротичні прояви, дотримуйтесь трьох правил. Дитина не може за одну мить припинити нав'язливі, повторювані, неусвідомлені дії. А постійні вимоги «Припини» і «Не роби так!» лише закріплюють у дитини почуття, що тато і мама не люблять її, бо вона «не така, як усі діти».

2️⃣ Не показуйте дитині, що переживаєте.

Якщо ви будете перелякані, розчаровані чи сумніватиметеся у собі як у мамі/татові, дитині не стане легше. , «Ти знову за своє!», «Якщо я ще раз побачу, що…». Якщо ви будете безпосередньо звертати увагу на невротичні прояви, то, найімовірніше, дитина буде виявляти їх частіше.

✅ Невротичні прояви часто роблять дитину некрасивою, негармонійною в очах навіть люблячих батьків. У них з'являється відчуття, що дитина ніби «зламалася», стала менш «досконалою». Намагаючись спасти свої естетичні почуття і бурхливо реагуючи на невротичні прояви, батьки «зганяють» їх із одного місця на інше.

👇

Батькам не подобається, що дитина гризе нігті.

👇

Вони починають активно викорінювати цю згубну «привичку».

👇

Однак стресор, який є причиною, нікуди не зник, і далі впливає на дитину, тож

👇

невротичні прояви просто «мігрують» в інше, зазвичай незручніше, місце.

👇

Так , якщо раніше дитина гризла нігті, то тепер може виривати собі волосся, курити або мастурбувати. >

З'ясуйте, коли та за яких умов вона демонструє невротичні прояви. Це дасть вам змогу зрозуміти причину нав'язливої «звички» дитини і допомогти позбутися її.

⚠️ Здебільшого дитина демонструє невротичні прояви, коли відчуває системний стресс. з'явився молодший братик чи сестричка, мама почала ходити на роботу і батьки відвели дитину до дитячого садка, батьки розлучаються, хтось у батьківщині тяжко захворів. Втім, причиною невротичних проявів може бути навіть сильне враження від фільму. >

❇️ не зосереджуйте увагу дитини на небажаній поведінці;

❇️ спостерігайте за дитиною, щоб визначити джерело стресу;

❇️ зверніться за допомогою до фахівця — практичного психолога, невролога.< /p>

Щоб допомогти дитині  самостійно, батькам в першу чергу важливо виробити деякі правила:

1) постаратися дізнатися, яка причина хвилювання дитини;

2) намагатися якомога більше години проводити на свіжому повітрі;

3) обмежити максимум аспектів, що викликають хвилювання (травматичну среду, негативна комунікація, надмірні розумові навантаження);

4) виробити режим сну (після заходу сонця розумова активність повинна йти на зниження);

5) прямий контакт з тваринами;

6) назначити час «побачення», коли година призначена тільки для вислуховування я переживань та складнощів дитини, які виникли у неї протягом дня;

7) робити на ніч заспокійливий масаж рук та ног;

8) будь-яка арт-терапія (малювання свого стану , настрою, образи)

‼️Обсесивно-компульсивний розлад є психогенним захворюванням, а значить, піддається лікуванню, яке спрямоване на усунення причин виникнення. Це, як правило, внутрішньоособистісний конфлікт неусвідомлених суперечливих переживань.

У дитини це виявляється як неможливість задовольнити свої потреби через настанови чи переконання батьків, виховних установок, суперечливих вимог.

Якщо дитині не пояснити, чому не можна задовольнити його потребу саме зараз, чи правила поведінки - коли, де, як і чому так поводити можна, а що заборонено, а просто покладати заборону на його бажання чи почуття, то зовнішнє протиріччя стає внутрішнім, оскільки опиратися дорослому дитина не може. З часом, даний конфлікт стає внутрішньоособистісним, тобто така дитина постійно намагається боротися сама з собою, що викликає постійне напруження, сумніви, невпевненість у собі, яке і виявляється у нав'язливих симптомах.

💯 'язливі рухи і звички у дитини - це прояв високого психоемоційного напруження. 
І не можна вирішити цю проблему просто кажучи дитині: «Не роби цього!»

☝️Основним у лікуванні нав'язливостей є все-таки робота дитячого психолога – шляхом систематичної роботи фахівець навчає дитину виявляти свої емоції адекватним чином, справлятися із внутрішньою тривогою, висловлювати агресію доречними способами, а отже – позбавлятися від необхідності здійснювати нав'язливі рухи. Крім того, психотерапевтична та психологічна робота з батьками дитини дозволяє знаходити та усувати джерело тривоги у дитини, налагоджувати психологічний клімат у батьківщині, коригувати методи виховання. Таким чином, допомога фахівців і праця батьків можуть успішно допомогти маленькій людині впоратися з важким для нього періодом і вирости здоровим і успішним людиною.

Будьте здорові 🌸