Моя перша освіта-педагогічна.
Працюючи в державній школі на посаді педагога,класного керівника я починаю знайомитись зі світом дітей:про що вони мріють,чому погано вчаться,чому не можуть порозумітися з батьками,що вони відчувають,вирішуємо тему булінгу як у школі,так і вдома.Після уроків створювали гурток бесід,де діти могли поділитися тим,про що не завжди можно поділитися з батьками.Батьківські збори, перетворювалися на семінари, в ігротерапію для батьків.Я бачила результати у своєму класі,як змінювалися на краще,ті учні,які ,зазвичай "незручні" вчителям.
Я розуміла, що процес допомоги дітям та їх батькам захоплює більше, ніж викладання,що я можу і маю приносити більше користі дітям!І це можливо,якщо я буду безпосередньо займатися психологічною практикою,а не поєднувати з викладацькою діяльністю.
Проходжу супервізії,підвищення кваліфікації, щоб допомогти своїм дітям та іншим діткам стати щасливішими у родині.