Мене все життя приваблювала психологія. Коли я закінчила університет за цим фахом, то шукала за яким напрямком психотерапії я можу розвиватись як спеціаліст. У Львові я потрапила на І ступінь навчання у гештальт-підході, вирішила спробувати та залишилась там на 5 років та, мабуть, на все життя, бо на даний час навчаюсь вже на ІІІ ступені у Києві. Так я і познайомилась з особистою та груповою терапією, спочатку у якості клієнта, а згодом, як терапевт та супервізор. Всі ці роки я начебто залишалася тою самою Мариною, але змінювалися мої якості та відношення до себе та оточуючих мене людей. Навчилася давати та просити підтримки, стала більш чуйною, уважною, упевненою, стійкою, вільною. А головне, я стала ЖИТИ тут і тепер, а не нестися стрімголов у майбутнє з постійними спогадами про минуле, проскакуючи теперішній час.