Що таке психотерапевтичний процес?
Під час першої сесії відбувається знайомство, обговорення запиту для терапії та правил роботи (сетінг). Правила стосуються визначення дня тижня та часу сесій, які важливо зберігати постійними, а також конфіденційності, тривалості, оплати, скасувань та перенесень тощо.
Сесії зазвичай починаються з того, що пацієнт розповідає про те, що викликає переживання. Це може бути те, що сталось чи те, що спадає на думку - непорозуміння вдома, почуття до партнера, безсоння, бажання, що не знаходить виходу, тощо.
Чесніть та щирість сприятимуть покращенню психологічного стану, хоча бути відвертим не просто. Прийняти себе, стати сміливою, стійкою особистістю без цього теж не вийде.
Взаємна щирість та природність допомогатимуть висловлювати те, що турбує, сприяти відкритості та здатності ділитись переживаннями. Уважно слухаючи, я намагатимусь зрозуміти вас, ситуацію та обережно надати своє бачення щодо причин, які призвели до загострення проблеми. Розуміння власних особливостей сприятиме кращому розумінню інших людей та взаємовідносин з ними.
Терапія допомагає ідентифікувати різні види підтримки, які можуть бути доступними, зрозуміти чого не вистачає, що задіяно недостатньо, а чого занадто.
Під час сесії з`являється розуміння того, що зазвичай вислизає від уваги, наприклад, взаємозв`язок між емоціями, станами та поведінкою і подіями; стають очевидними певні закономірності, повторення у подіях минулого та теперішнього.
Завдяки підтримуючій розмові, набувається досвід безпечних відносин, з новими способами вирішення проблем, додаткове бачення подій, перспектив і знаходження альтернативних рішень у ситуаціях.
Іноді, деякі теми приходиться обговорювати по декілька раз, і це нормально. Цей процес називається "пропрацюванням". Внутрішні зміни потребують часу та простору, це повільний процес, хоча розуміння проблеми приходить значно швидше ніж інтеграція.
Причини звернень в терапію: «труднощі у відносинах», «відсутність мотивації та радості», «тривожність та проблеми зі сном», «питання самооцінки» - це наслідки, тобто те, що на поверхні, а під цим є причини – вся складність особистості, її історії та життєвого контексту, що призвели в цю точку.
Терапія нагадує шлях, іноді ми можемо рухатись швидше, іноді повільніше, іноді дорога звивиста, іноді вгору, іноді у підземелля. Цей шлях до себе може бути непростим, лякаючим, але воно того вартує.
Що набувається в результаті терапії:
- Поява всередині себе відчуття безпеки, спокою, покращення самопочуття загалом, стає більше сил для поточних справ і планів на майбутнє
- Здатність бачити себе і інших людей як складних особистостей, що мають і приємні якості і дещо дивні, чи ті, що складно витримувати чи розуміти. Але ці люди вже не набувають образу жахливості чи нестерпності
- Відчуття агентності та автономності, поступово зростає здатність впливати на своє життя, набувається розуміння, що не існує абсолютних знань чи магії, а життя залежить від рішень, і ніхто не може нав’язати як жити (мама, терапевт, гуру)
- Реалістичне бачення себе, укріплення самооцінки, що передбачає знання своїх сильних і вразливих сторін, стійкість як до критики так і до лестощів, здатність вільно і легко проявляти вибачення і вдячність
- Емоційна стійкість, опірність до стресу, тобто здатність витримувати сильні почуття, регулювати емоційний фон та обирати спосіб їх адаптивного прояву
- Розвиток рефлексії та менталізації, здатності мислити про інших людей, як таких, що відрізняються від мене
- Більший комфорт поруч з кимось і в окремості, здатність співпрацювати з іншими людьми, переносимість самотності, здатність захищати свої інтереси
- Зростання вітальності, тобто розвиток цікавості, ентузіазму, захопленості, переживання яскравих емоцій, інтересів та мотивів
- Розвиток здатності до прийняття, пробачення і вдячності. Терапія – це не тільки про зміни, а і прийняття того, що змінити неможливо, примирення з власними обмеженнями, інших чи світу
- І як говорив З.Фройд, розвиток здатності любити, працювати і грати
Приходьте..