Сторінка 3: Обирайте з 26 перевірених дитячих психологів у м. Харків

Добрий день. Мене звуть Юлія. Мені 46 років. Напрямок, у якому я працюю – гештальт – підхід. Це говорить про те, що на сесіях ми будемо приділяти багато уваги тому, що з вами відбувається, вашим відчуттям, а отже, і вашим основним потребам. Розберемо, що потрібно саме вам, а що навіяно ззовні. Визначимо те, що вже є, і з цим підемо в новий шлях. Сертифікувалася за спеціалізацією та відносинами. Це означає, що я приділяю увагу не лише вашим почуттям, а й як завдяки їм ви будуєте стосунки. У дитинстві мріяла допомагати людям і бути лікарем чи вчителем, але потім пішла у бізнес. Тому перша освіта економічна. А друге – психологічне, і це був усвідомлений, дорослий вибір. Проте тепер я добре розумію потреби при роботі в команді. Мрії збуваються... До професії прийшла через непростий особистий досвід. І лишилася. І дуже рада. Тут я почуваюся на своєму місці. Я стійкий, емоційний, дбайливий і теплий терапевт. Запрошую.

Моя основна і найулюбленіша тема – це психосоматика. Цією темою я займаюся із 2012 року. Фізичне здоров'я - опрацювання глибинних причин хвороб. У практиці є випадки успішної роботи з такими захворюваннями, як аритмія, функціональна безплідність, полікістоз яєчників, алергії, екземи, псаріазі, міоми, паліпі, панічні атаки, високий холестирин, різного типу дисфункції. Є досвід роботи у сфері онкопсихосоматика та канцерофобія. Процес навчання це постійна форма поповнення знаннями для покращення взаємодії та ефективності вирішення запиту клієнтів. Після консультування багато хто з клієнтів перебувають у стійкій ремісії і прийшли до зцілення. Тими з якими приходили до мене; Відносини-розлучення, зради, образи, розлад із родичами, залежності, складності у побудові любовних відносин, самотність. Клітина зовнішніх обставин- Нерозуміння як змінити ситуацію, бажання розібратися чомусь щось трапилося і навіщо це було в житті. Мотивація до дії та успіх - Лінь, внутрішній саботаж, відсутність сили волі до дії, робота з цілепокладанням та вторинними вигодами невдачі. Допомагаю “вибудувати внутрішню опору – собі”, яку ви зможете спиратися. Надати вам підтримку, віру в собі та життя, ресурс. Я вмію вислухати і поставити правильне запитання, яке допоможе вам знайти вихід із вашої ситуації. Ви самі відведете свої результати, а я допоможу вам до них прийти. У роботі я дотримуюсь розумів Європейської Асоціації психотерапевтів. Наші зустрічі, і все, що буде сказано на наших консультаціях, будуть суворо конфіденційні. І залишатись строго між нами.

Привіт! Мене звуть Поліна, зараз я навчаюся на психотерапевта в центрованому на особистості напрямі. Коли закінчювала медичний університет вирішила стати психіатром, але після досвіду роботи в лікарні зрозуміла,що хочу розвиватися саме як психотерапевт і розпочала нове навчання. Не хочу концентруватися на діагнозі людини - за цим завжди є особистість, яка прагне реалізувати себе

Мій шлях у професійну діяльність пролягав через особистий непростий досвід юного віку, який успішно подолала. Особиста терапія надихнула і подарувала крила. Вступила в університет на факультет психології, після закінчення і практики у ще один найкращий ВНЗ України на факультет клінічної психології, що є необхідністю непростих часів в умовах повномасштабного вторгнення. Так отримала можливість бути корисною суспільству. Другий рік я волонтер на гарячій лінії для військових і їх родин, також я психолог Фонду «Маша» (Марії Єфросиніної) Обожнюю свою роботу. Мені 36, я задоволена життям жінка і щаслива мама дорослого сина.

Добра, чутлива, досвідчена, емпатійна, врівноважена, комунікабельна, підтримуюча, легка вспілкуванні

Сьогодні багато жінок несуть на собі неймовірне навантаження та стикаються з неочікуваними складностями. Вони – серце сім'ї та стійка опора у складних часах. В ці часи вони відчувають на собі нестерпну душевну та фізичну напругу, стурбовані за майбутнє своїх дітей, переживають біль від втрат, щодня змушені боротися з економічними труднощами та нестабільністю. А наші діти втрачають дитинство: вони майже не грають у дворі, чують і бачуть те, що не мають бачити і чути взагалі. Дистанційне навчання призводить до дифіциту живого спілкування, накопичення агресії, замість щастя і любові в сім’ї їх оточує знервованість і напруга. Сирени, сирени, сирени… Страхи та біль, які переживають люди після ракетних обстрілів, не вимірюються простими словами. Це глибокі емоційні травми, які залишають невиліковні сліди в душах та серцях. Кожен звук сирени або переконливий шум ракети – це як спалах минулого, який знову і знову навіює страх. Психологічні наслідки таких травм не можна недооцінити. Люди можуть переживати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожність, депресію та інші психічні проблеми. Це може впливати на їхню здатність функціонувати в повсякденному житті, взаємодіяти з оточуючими та розуміти свої власні емоції. Окремий біль – це біль переселенців – людей, які втратили або залишили свій дім через війну та змушені шукати притулок та нові можливості в іншому місці. Вони стикаються з безліччю проблем, від незнання мови до втрати стабільності та соціальної підтримки. Тож, зараз більше ніж будь-коли, ці проблеми потребують уваги та психологічної допомоги.