За дверима психолога.

Коротка модель психологічної допомоги та основні принципи, якими керується фахівець у допомозі клієнту.

За дверима психолога. Інтриги, скандали, розслідування... - Що у вас там відбувається? Ви просто спілкуєтеся? Як це допомагає? Та я з другом, подругою можу поспілкуватися, сенс мені платити гроші? Можете дати мені пораду? - Відразу відповідаючи на запитання "Можете мені дати пораду"? - Так, сходіть на психологічну консультацію. Порада завершена.

Люди, які ніколи не були у психолога, наповнюють його кабінет загадками, домислами та чутками. Це магічне місце, звідки ти виходиш просвітленим і всезнаючим або роздратованим і незадоволеним, тому що ти ще винен у всьому і за одну консультацію проблеми не вирішиш. Говнюки, а не психологи!

Але все набагато простіше...або складніше...коротше, намагаємося розібратися в цьому питанні.

Коли психолога запитують – «А як це працює і що відбувається на вашої консультації», то кожен відповідає по-різному, в рамках того терапевтичного спрямування, в якому він працює. Тут я вирішив коротко описати якусь структуру, за якою працює більшість фахівців, і щоб було зрозуміло, за що ви платите гроші. І так!

1. Перше знайомство і встановлення контакту.

Завдання психолога створити безпечне середовище, в якому не буде оцінного судження, в якому буде дотримуватися принципу конфіденційності та поваги один одному. Це таке місце, в якому клієнт може дозволити собі розслабитися та дозволити бути самим собою зі своїми труднощами та проблемами. Довірчі відносини дозволяють розпочати щиру розмову і тим самим людині вже ставати легше від можливості висловитися.

2. Пізнання проблеми разом

Зустрічаючись віч-на-віч із проблемою людині складно розглянути її з усіх боків. Цьому заважає залученість людини, її емоції та переживання. Та й захисні механізми ціпка в колеса вставляють.

Щоб робота з психологом протікала ефективно, клієнт дозволяє розповісти свою історію психологу. Далі психолог вислухавши або під час історії ставить питання, які можуть бути важливими для пізнання ситуації в цілому. Після цього формується і озвучується запит, з яким клієнт хоче попрацювати. Запит може бути озвучений і на самому початку, що найкраще. Але, як показує практика, він схильний змінюватися до кінця консультації або тільки починає формуватися.

В історії клієнта психолог знаходить причину, яка призвела до небажаного результату, нереалізовану потребу та основні «Граблі», на яку клієнт без роздумів періодично стрибає (по-науковому ці граблі називають «Паттернами поведінки»).

3. Особистісна робота.

Як правило, для вирішення проблеми клієнту не вистачає знань та навичок для формування нової поведінки та зміни ситуації. І саме цьому етапу в терапії найбільше приділяється часу.

Щоб навчитися новому, людині потрібно дуже добре та детально вивчити старе у собі. А в старому криються страхи, створена в голові модель доброго та злого світу, батьківські переконання, стосунки до самого себе та оточуючих. Все це можна уявити у вигляді «Кімнати» у голові клієнта. У цій «кімнаті» як багато корисних речей, так і мотлоху. Але клієнту не зрозуміло де мотлох, а де цінні предмети, та й плутає їх часто. Все розкидане, не на своєму місці.

І на цьому етапі клієнт очікує отримати від психолога цінну пораду і щасливим піти геть, а згодом мати змогу звинуватити психолога в хроновій раді.

Так ось, якщо ви самі не знаєте, що для вас цінно у вашій «кімнаті», а що ні, то психолог і поготів не знає. Тому психолог не дає порад, а грамотно і дбайливо йде разом з клієнтом на шляху до його зростання та змін. З батьківською любов'ю він поряд і допомагає вам, якщо ви оступилися і неправильно щось зробили, але не робить роботу за вас. Клієнт і психолог разом наводять лад у «Кімнаті», розставляючи речі на місця і присуджуючи їм своє значення. А деякі речі допомагає винести з кімнати, тому що ви вже стали старшими і виросли. Найчастіше виносяться батьківські переконання, манера всім догоджати і бути для всіх добрими, старання всім допомогти, пошук людей, які повністю візьмуть відповідальність за ваше життя тощо.

- «Ця річ мені вже не потрібна, але раптом вона стане в нагоді моїй дитині, навіщо тоді викидати?», запитає клієнт.

- «У вашої дитини будуть нові речі, а деякі вона навчитися створювати сама», відповість ваш психолог.

4. Закріплення результатів та вироблення нової манери поведінки

Клієнт частіше і впевненіше поводиться інакше і бачить результати. Він частіше бере відповідальність за свої дії та розуміє цінність у тому, що він робить. Ситуація, з якою звернувся клієнт може змінитися оскільки він хотів усе благополучно. А може завершитися з іншим результатом, але клієнт вже більш готовий і до такого результату, оскільки має ресурси та інструменти самодопомоги. Зрештою людина виростає, проходить ряд кризових точок у терапії, зняття захисних механізмів і вже по-іншому сприймає себе і приймає себе таким. Разом з психологом клієнт дивиться весь пройдений шлях і своє становлення. Ділитись результатами, змінами у житті та планами на майбутнє.

І яким за тривалістю цей шлях ніхто вам точно не скаже. Він може бути від кількох консультацій, до…просто багато…

І є люди, які не готові змінюватися, а просто хочуть, щоб «Не боліло», щоби вирішили за них чи «Чарівний пендель». Такі найчастіше йдуть з терапії чи навіть не починають її. І це право людини, але в світі з'являється один сумний психолог, який приймає свою не всемогутність і неможливість допомогти клієнту за раз. А як ви вважаєте, які ще підпункти можна було б вставити сюди? через особисте повідомлення!

Автор: Молчанов Сергій. Психолог, психотерапевт.