Готові до змін на краще?
Знайти психологаСьогодні я хочу підняти одну, з актуальних тем, про яку воліють мовчати: «розлучення після народженя первістка».
За статистикою більшість шлюбних союзів розпадається після народження дитини або в перший рік її життя.
Поява дитини в парі, безумовно кризовий момент. Здивовані?
Проте це саме так.
Сімейна система складається з двух підсистем: Подружньої та Батьківської.
Одружуючись пара формує Подружню підсистему сімейної структури. Саме вона є базовою при формуванні сім’ї та має слугувати для взаємно-емоційного задоволення, сексуальних потреб подружжя, особистісного зростання кожного з партнерів для гармонійного існування усих членів сім’ї.
Коли з’являється дитина, пара формує іншу підсистему- Батьківську.Її ціль – народження та виховання дитини .
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
В цьому місці пара повинна чітко визначити правила захисту Подружньої підсистеми, однак дуже часто цього не відбувається. Подружня півсистема відходить на другий план поступаючись місцем підсистемі Батьківській.
Сучасна культура, що орієнтована на дитину, ставить перед батьками завищені вимоги, виконання яких, потребує значних зусиль від усих членів родини і навіть залучення зовнішнього ресурсу.
Досить часто очікування народження та виховання дитини залишається єдиною умовою для одруження, та це паралельно обмежує функціонування Подружньої підсистеми, « замикає» існування сім’ї виключно на дитині.
Подружня система між тим має життєво важливе значенн для розвитку дитини. Дисфунціональність Подружньої підсистеми негативно позначається на дитині навіть в сім’ях, що декларують «життя заради дітей». Адже нездатність чоловіка чи дружини пробудувати діадні взаємовідносини один з одним приводить до триангуляції сина чи доньки.
Емоції, що « не були задіяні» в по-дружньому форматі взаємодії, інвестуються в батьківсько- дитячі взаємовідносини. Такий емоційний та функціональний тиск стає надлишковим для дитини та маже мати різну симптоматичну форму в поведінці дитини.
ВАЖЛИВО ПАМЯТАТИ : що для гармонійного функціонування сімейної системи- обидві її підсистеми мають розвиватись паралельно і не домінувати одна над одною. Повноцінні подружні відносини, що задовільняють потребу по різних параметрах і чоловіка, і дружину, є надійною основою сім’ї, що має ресурс для формування сприятливого середовища для розвитку та виховання дітей.
