Важливість та пастки зворотного зв’язку

Для когось зовнішня реакція не є важливою, достатньо внутрішнього самопочуття та ресурсів, коли є внутрішні опори які важливіші за зовнішні знаки, а для когось зовнішня реакція є дуже важливою, і від цієї реакції може змінюватись як настрій та і відношення до цінності та правильності зробленої дії…

І та і та ситуація є крайніми, або полярностями говорячи психологічною мовою, бо з одного боку якщо ми зовсім не беремо до уваги зовнішний відгук на наші дії, то ми можемо не скорегуватись вчасно і когось образити, або навіть опинитися в ізоляції. Наприклад чому зникли всі друзі чи на роботі всі уникають з вами спілкування

З іншого боку, якщо дуже залежати від зовнішньої оцінки, то можна втратити можливість реалізовувати свої потреби, стати скованим та в принципі перестати проявлятися, або постійно підлаштовуватися під очікування оточення, що призведе в один момент до афективної реакції гніву або до пасивної агресій з вашого боку. І довгостроковий результат буде таким же як і першій полярності – ізоляція та втрата стосунків з важливими людьми.

Що нас спонукає “озиратися” на реакцію інших людей – це може бути потреба у підтримці, підтвердженні та схваленні, може бути так званий “голод” в цьому місці. А виражатися це може у словах – я боюсь когось образити, мені страшно що мені можуть відмовити та інше.  

Насправді звичайне бажання отримати визнання або схвалення цілком нормально. Проблема виникає лише тоді, коли це бажання перетворюється на залежність, яка приносить людині задоволення. А через те, що почуття щастя починає залежати від когось ще, вами стає дуже просто маніпулювати.

Такий тип залежність, а саму залежність від людини набувають у дитинстві, коли дитина недоотримала любові, захисту, уваги одного чи двох батьків. У дитячому віці психічне здоров’я дитини не є стабільним. Можна, сказати, що дитина навіть безпорадна у цьому дорослому житті, оскільки вона лише із ним знайомиться. Діти не здатні проявити турботу про себе, не кажучи про оточуючих. І якщо маленьку дитину на одному з етапів його життя мати кидає, приділяє мало уваги чи панує лише контроль та дисципліна, тоді одним із наслідків може бути подальший страх розриву будь-яких відносин. А коли виростає, пробує по всякому її заслужити, щоб відчути себе повноцінним, тому і прив’язується до іншої людини. І там прагне отримати те, чого не отримала в дитинстві. Проблема в тому, що вона продовжує це робити дитячими засобами, при тому що насправді людина вже доросла.

Тут в першу чергу важливо розуміти і знати про свої такі особливості, що наприклад є потреба у підтримці або схваленні. І брати на себе відповідальність за задоволення цієї потреби. З одного боку розвивати в собі здатність опиратися на себе, а з іншого боку легалізувати, тобто казати вголос іншим людям: “Мені дуже важливо щоб ви сказали що в моїй ідеї вам подобається, навіть якщо ви маєте іншу думку. Мене це би дуже підтримало”. Або сказати “мені дуже важливо щоб ви надали мені зворотній зв’язок про мене, бо ви для мене важлива людина, і мені хотілось би знати що ви про мене помічаєте”. Інший спосіб це знаходити і робити такі речі, які з одного боку подобаються вам та відповідають вашим цінностям – наприклад організація книжкового клубу, де до вас притянуться такі люди які будуть цінувати те ж саме що і ви, і можуть вам виказати вдячність та визнання. Але з іншого боку, важливо вміти побачити тих людей які є для вас ресурсними, бо парадоксальним чином, ми часто вибираємо шукати визнання та підтримки у тих людей, для яких наші дії чи якості не є цінними. Тобто іншими словами ми, такими як ми є, ніколи не отримаємо їх визнання та підтримку від них.

Такі ж прояви, а саме занадто висока важливість зворотного зв’язку, може проявлятися і у людей схильних до контр залежності. Контрзалежність – це порушення прихильності, за якого людина боїться близькості, але водночас має потребу в присутності іншого. Тобто людина обманює себе коли вважає що їй не важлива думка інших або взагалі відносини з іншими, насправді ж дуже важливо, але сказати про цю важливість дуже дуже страшно. Є страх бути неприйнятим, знехтуваним, підійти близько й обпектися. Можливі причини виникнення контрзалежності це можуть бути або батьки які не давала дитині жодної свободи, або ж навпаки дитині прийшлося стати самостійною дуже рано, бо народився молодший брат який хворів, бо батькі були змушені працювати, та багато інших причин.

Що робити в такому випадку, знову таки в першу чергу визнати що проблема є, що ви уникаєте запитувати чиюсь точку зору або про відношення до себе, тому що ви почуваєте себе вразливим.  І у спілкуванні з іншими, зніміть свою маску гордовитої та незалежної людини, та ризикуйте сказати про те що насправді ви вразлива людина, і з вами треба бути обережними у наданні зворотнього зв’язку.

Наостанок ще хочеться нагадати про декілька моментів про зворотній зв’язок, про які ми всі знаємо, але чомусь забуваємо при сприйнятті слів інших:  

• пам’ятати що в більшості випадків зворотній зв’язок стосуються вашої конкретної дії або проявів, а не вас і цілому як особистості
• нагадувати собі, що той, хто дає зворотний зв’язок, не нападає, не становить загрози — боятися його не потрібно
• людина яка вам надає зворотній зв’язок, навіть якщо вона дуже авторитетна та важлива для вас, все одно залишається людиною, яка вас бачить через призму своїх особливостей та можливостей

Завершу в цей раз на тому, що мені особисто дуже важливий зворотній зв’язок, а саме якісь знак що ви прочитали цю статтю, тому буду дуже вдячна якщо ви поставите лайк або напишете щирий коментар.