Тривожність під час вагітності: як впоратися?

Готуючись до вагітності або ж «зустрівши» її неочікувано, найперше, що ми чуємо або ж читаємо – це те, що наступив найпрекрасніший період життя, про перші рухи, тісний зв’язок ще до народження, очікування УЗД, щоб побачити… Але нас не готують до того, що є ще «інша сторона медалі».

І дуже часто, коли в нас виникає тривожність, хвилювання, а як наслідок навіть паніка, то здається, що «зі мною щось не так» і дуже часто цю думку, на жаль, підтримують й інші, зокрема лікарі.

Але давайте розберемось, чи норма це, чи патологія і як з цим бути.

І я буду тут писати не тільки як психолог, а як мама трьох дітей та жінка, яка проживала непросту вагітність ще минулого літа і зустрічалась з такими фразами як «ти ж психолог», «ти ж віриш в Бога» і найжорстокіше «в тебе ж вже є діти, чого переживати»… – Дарина Вакіна, психологиня

Чи нормальна тривога під час вагітності?

Ми знаємо про післяпологову депресію, бейбі-блюз, але чи можна вагітній проживати схожі стани?

Так, можна! І це абсолютно не патологія, а стан, який може бути наслідком багатьох чинників.

Щобільше, згідно зі статистикою ВООЗ перинатальна тривога та депресія є поширеним явищем, оскільки властива приблизно 1 з 10 жінок у країнах з високим доходом та кожній 5-й жінці у країнах з низьким та середнім рівнем доходів.

Також не варто забувати про теперішню ситуацію в Україні та її вплив на стан усіх громадян, не говорячи вже про вагітних.

Згідно з проведеними дослідженнями, у вагітних жінок, які мали безпосередній контакт з зоною активних бойових дій, зміни стресових відчуттів через поведінкові, емоційні та соматичні показники були більші, у порівнянні з іншими досліджуваними групами:

• У групі внутрішньо переміщених осіб переважали реактивна та особистісна тривожність
• У групі з жінками, які перебували в населених пунктах, де не велися активні бойові дії, переважала тривожність за субшкалою вторгнення IES-R. Можна припустити, це пов’язано з тим, що дані жінки безпосередньо не перебували у зоні активних бойових дій. Проте постійно читаючи новини, слухаючи людей з зони активних бойових дій, жінки відчували провину за те, що вони не піддавалися такому впливу тривожності, тому самостійно моделювали стресову ситуацію. У зв’язку з чим їх здатність реагувати на стресову подію була вищою.

Тому тривога – це частина нормальної адаптації, але важливо зрозуміти, коли вона не переходить у патологію, щоби вчасно відреагувати.

Отже, які критерії, коли ще ок, а де вже ні?

Коли тривожність під час вагітності ще ок, а коли ні?

Зверніться по допомогу, якщо:

• Тривога не зникає навіть у стані абсолютного спокою;
• З’явились панічні атаки, порушення сну, режиму харчування та концентрації уваги;
• Ви не можете зупинити потік нав’язливих думок (наприклад, про смерть, хвороби, пологи);
• Ваш стан заважає вам функціонувати щодня;
• Ви почуваєтесь самотніми, нікому не можете довірити свої страхи.

Тривога, яка стає щоденним фоном, позбавляє ресурсу й радості. І хоч вона не означає, що з вами щось «не так», вона точно потребує уваги.

Чому з’являється тривожність під час вагітності?

Причин може бути декілька, а часто вони поєднуються:

• Гормональні зміни.
• Очікування трансформацій у майбутньому та й часто вже проживаються на певному етапі (адже часто ми не визнаємо, що зміни темпу життя, професійної реалізації чи навіть пауза в подорожах вже є втратою для людини).
• Особисті або сімейні історії: досвід втрати, травми, депресій або тривожних розладів у минулому підвищує ризик.
• Соціальний тиск: очікування «бути щасливою мамою» можуть змушувати жінку соромитись свого справжнього емоційного стану.
• Відсутність підтримки: брак близькості в парі, ізоляція, труднощі з доступом до якісної допомоги.

Та напевне найчастіше, найпростіше та найстигматизованіше – просто хвилювання за життя, яке формується всередині тебе і жодного фізичного впливу на розвиток ти не маєш.

Чи може тривожність нашкодити дитині?

Це дуже важливе і водночас болісне запитання. Однозначних доказів про таку шкоду немає. Але варто розуміти, якщо ця тривожність буде наростати та впливати на якість життя, то відповідно відсутність сну чи харчування можуть мати певні впливи.

Водночас, турбота про себе, звернення по допомогу, навіть сам факт усвідомлення – це вже потужний ресурс, який позитивно впливає і на вас, і на малюка.

Як впоратись із тривожністю під час вагітності?

Нижче – м’які, але ефективні способи, які допомагають стабілізувати стан:

1. Дихальні практики. Я тобі розкажу, які є безпечними для вагітних та які я сама використовувала, або ж запитай у лікаря, щоб точно бути впевненою, що тобі так можна.
2. Турбота про тіло. Харчування, сон, відпочинок не «по плану», а по відчуттях, прогулянки, тілесні практики заземлення.
3. Обмеження новин і тригерів/інстаграмних ідеальностей. Особливо медичних форумів, історій «жахливих пологів» тощо. І разом з тим застерігаю, що не варто замиловуватися ідеальними історіями, кожен транслює вибірковість на свій вибір.
4. Розмова. Не замовчуйте свій стан. Говоріть. Пишіть. Малюйте. Все, що дає формулювання, знижує інтенсивність емоцій.
5. Щоденник змін: фіксуй не тільки страхи, а й надії, бажання, вдячність.

Як психотерапія може допомогти саме зараз?

Розмова з психологом або психотерапевтом – це безпечне місце для проживання непростих емоцій. У роботі з тривогою ми:

• вчимося розпізнавати тригери та «заземлюватись» у моменті;
• шукаємо приховані переконання, які підживлюють тривожність;
• відновлюємо контакт із тілом і його ресурсами;
• вчимося тримати внутрішні полярності – і тривогу, і довіру;
• будуємо простір, де тебе не оцінюють, а чують і приймають.

Ти можеш бути вразливою і сильною одночасно

Це не про вибір. Це про глибину. І вагітність – це не іспит на «ідеальність», а шлях до нового життя, який вимагає турботи, прийняття і контакту з собою.

А я тебе можу супроводжувати на цьому шляху і як психолог, і як мама, яка проходила такий шлях тричі.