Старша дитина- помічник чи замісник?

Відносини між батьками і дітьми

Старша дитина- помічник чи замісник? Спробую  вам пояснити на власному досвіді. Я дитячий і сімейний психолог- педагог;  багатодітна мама з чоловіком ми прожили вже більше 20 років в шлюбі та в моїх дітей вікова різниця велика, тобто старшій моїй донечці 20 років, середньому хлопцю 13 років і молодшому 3 рочки. Тож, коли я народила першу дочку, то постійно від оточуючих чула- «Так спочатку нянька, потім лялька!» Наша молода сім‘я жила окремо, і з першою дитиною, більш із-за нестачі фінансів можливості взяти няню не було. Хоча іноді мені допомагала моя сусідка, і моя тітка. Весь основний час я проводила з дочкою, і на роботу я вийшла рано( примітка, в садочок разом з дитиною, я ж педагог) і працювала з іншими дітками, а моя дитина завжди була поруч зі мною.

Коли народилась друга дитна, то помічниця в нашій сім‘ї з‘явилась- і це була няня для старшої дочки, вона допомагала відводити дитину на гуртки і по вечорам ходити з нею додому, а іноді няня залишалась з двома дітьми дома і ми з чоловіком приділяли час собі наодинці, наприклад, ходили в кіно.

Третя дитина в мене народилась вже в зрілому віці майже в 40 років, і з нею у мене з 3-х місяців з‘явилась няня, яка допомагала мені. Я постійно працювала над собою, вчилась, і коли молодшому був рік, я вже працювала. Середній син мені почав допомагати, коли малюку вже виповнився рік. Середньому сину було більше десяти років і працював він у мене почасово за гроші. У нас з ним фінансова домовленність. Це я трішечки про себе розповіла, а тепер, що ж саме і коли, як рекомендують психологи долучати старших дітей до допомоги батькам.

⁉️Помічник чи заступник?

Зрозуміло, ніхто не говорить про те, що не можна попросити дитину про допомогу, навпаки, робити це можна і потрібно. Але в чому відмітна ознака допомоги? У тому, що вона виявляється епізодично, «за ситуацією». Доглянути малюка, поки ви відповідаєте на телефонний дзвінок; забрати сестричку з дитячого садка, тому що у вас важлива зустріч; допомогти братику-першокласнику з уроками, тому що ви погано почуваєтеся.

Як тільки така допомога починає надаватися на регулярній основі, вона перетворюється на обов'язок. Кожна дитина має домашні обов'язки – їх складність та обсяг збільшуються в міру її дорослішання.

Якщо п'ятирічка має лише прибрати свої іграшки перед сном, то старшокласник вже повноцінно бере участь у всіх домашніх справах, а якісь, наприклад, прибирання, можуть бути доручені йому цілком.

✅Порада. Не варто доручати дитині навіть тимчасово дбати про молодшого брата чи сестру, якщо різниці у віці між ними менше ніж п'ять років. П‘ятирічна дитина навіть по своїй фізіології не зможе підняти 10 кілограмового малюка чи швидко зняти з полички маленьку дитину.

⁉️Чому виховання братів і сестер не може стати домашнім обов'язком?

Здавалося б – якщо можна зобов'язати дитину мити посуд після вечері, чому не можна замінити цю «вину» на догляд за малюком, наприклад, на щоденну прогулянку, яка забере стільки сил і часу? Не можна, тому що виховання дитини потребує витрачання ще одного важливого ресурсу – емоційного. Потрібно бути терплячим, але наполегливим. Безпосереднім, але пильним. Суворим, але поблажливим. Нарешті, треба дивитися на свою дитину очима кохання.

Тим часом, далеко не кожен підліток має потрібні морально-етичні якості, щоб самостійно піклуватися про дитину. «Незрілий як особистість» - звучить знову-таки пафосно, але страшенно вірно! Не кажучи вже про те, що, на відміну від батьків, дитина зовсім не зобов'язана любити своїх братів та сестер. Їхня поява на світ – це не його рішення, не його вибір, і набагато частіше, ніж здається, старший син чи донька байдужі до молодших дітей у сім'ї.

Це посуду все одно, з яким настроєм її миють. Дитині ж, яка щодня почувається небажаною і нав'язаною, небайдуже, з яким настроєм з ним гуляють.

✅Порада. Завжди співвідносьте доручену справу з віком дитини. Якщо 15-річний підліток може доглянути на прогулянці за п'ятирічним малюком, то, наприклад, просити десятирічну дитину супроводжувати першокласника зі школи, можливо просто небезпечно – в неприємності потраплять обидва.

‼️Як обов'язок стає травмою

Взагалі поява молодшої дитини у сім'ї – досить травматичний момент для старшої дитини. Навіть якщо він сам «просив» братика чи сестричку, немовля (плаче, зригує і з погано пахне підгузками) ніяк не вписується в його уявлення про ідеальний живий пупс, з яким можна весело грати, як з великою лялькою.

Але це ще не все! Мама і тато тепер належать йому набагато меншою мірою, побут облаштований гірше (мамі вже колись пекти пиріжки з п'ятьма видами начинок, принаймні, спочатку після пологів), центр уваги родичів і друзів батьків тепер теж зміщений на новонародженого. І це все досить прикро!

Дитячі ревнощі швидко минають, якщо мама і тато зуміють швидко і розумно перерозподілити батьківські обов'язки, якщо ж натомість вони «скидають» догляд за новонародженим на старшу дитину, вважаючи, що дбатиме і полюбить, то… То можна сказати тільки одне – вони дуже сильно помиляються і швидше досягнуть протилежного ефекту.

✅Порада. Якщо ситуація складається так, що вам ніяк не уникнути звернення до старшої дитини за постійною допомогою, нехай вона полягає не в безпосередньому догляді за немовлям, а в побутових питаннях, які не потребують емоційного залучення- розвісити випрані пелюшки, сходити в магазин за продуктами, пропилососити килим, поки ви гуляєте з малюком.

‼️Мами мимоволі

Що відбувається, якщо все-таки «додавити» дитину і поставити їй в обов'язок саме догляд за новонародженим? Як правило, дитина дорослішає та намагається відповідати ситуації. Поступово освоює манеру поведінки, погляди і навіть звички, які мають бути притаманні матері. Таке раннє дорослішання не йде на користь ні йому, ні, як не дивно, дитині.

Старша дитина звикає до ролі постійного опікуна і за звичкою продовжує діяти так і в тих ситуаціях, коли цього не потрібно.

Не краще складається доля та її маленьких підопічних. У «мами» та «тата» їм дістається нехай і люблячий та відповідальний, але підліток, який не готовий виховувати дітей, навіть якщо хоче. Малюків опікуються і балують більше, ніж слід, їм потурають, але не дають діяти самостійно – якраз від недосвідченості, боячись щось зробити не так і завдати шкоди дитині. Це у мами є материнський інстинкт, чуття, що підказує, як діяти в тій чи іншій ситуації, а сестра чи брат цього чуття немає!

Можливо, вам здасться, що все склалося вдало: діти займаються один одним, у вас звільнився час для роботи чи навіть для хобі. Але завітайте вперед! Адже ви зустрічали таких братів і сестер – навіть будучи дорослими, «молодші» продовжують бігати до «старших» за грошима, порадами, підтримкою. Тим часом, молодшому може бути вже 50 років, а старшому – 60… Вам не здається, що в їхньому житті щось пішло не так?

✅Порада. Можна регламентувати домашні обов'язки старшої дитини, але час молодшим дітям він повинен приділяти добровільно, коли цього хочеться йому, а не вам. Ви можете запропонувати синові чи доньці побути з малюком, але наполягати на цьому можна у виняткових випадках.

Але ти вже дорослий: як не відібрати дитинство у старшої дитини

‼️Щоб допомогти старшій дитині продовжити цей радісний час, важливо дотримуватись наступних рекомендацій:

✅Дозволяйте старшій дитині іноді бути маленькою. Продовжіть своєму малюкові щасливу пору дитинства: пограйтеся, побалуйтеся разом з ним, заспівайте йому колискову перед сном, адже поява молодшого зовсім не означає, що грати зі старшим уже не потрібно, тому що він став дорослим.

✅Потрібно прагнути до того, щоб поняття «старший» було у дитини з позитивними емоціями. Рідше використовуйте це слово, якщо хочете зробити дитині зауваження або висловити свою критику, і частіше використовуйте його, коли хочете похвалити («Яка у мене помічниця виросла!»). У такому разі дитина пишатиметься тим, що вона «старша».

✅Намагайтеся знаходити час для особистого спілкування з кожною дитиною. Багато батьків думають, що старша дитина – це вже доросла людина, і особливої ​​уваги з їхнього боку вона не потребує. Така позиція неправильна. Навпаки, з появою малюка старша дитина ще більше потребує уваги та турботи батьків, тому що йому важливо відчувати, що її не стали менше любити.

🕊 З вірою і любов‘ю психолог Сімонова Таня, дружина воїна ЗСУ🇺🇦 З Україною в серці💛💙🇺🇦