Як заспокоїти «нерви» під час вагітності

Чи «ловили» себе на думці, що з настанням вагітності «нерви не в порядку» або «щось постійно лоскоче нерви», або «нерви вже не ті»?

То що ж сталось з тими нервами і чи з ними щось сталось? Давайте сьогодні розберемось із цим питанням.

Насправді за цим поняттям нервів може бути багато нюансів – тривожність під час вагітності, дратівливість, плаксивість, надчутливість до стресу, страхи за дитину, за здоров’я, за себе. Те, що раніше не хвилювало, зараз викликає бурю емоцій, а може і навпаки.

І це не вигадка. І це не тому, що «ти стала надто емоційною». Це реальний досвід вагітності, вразливий і глибокий. І з цим можна бути дбайливо.

Також важливо зазначити, що кожного разу цей досвід унікальний і неповторний. Як психолог, я можу аналізувати інформацію, черпати досвід з практики, вивчати аналізи і з того робити висновки. Але тут я ще буду висвітлювати досвід як мама трьох дітей, бо він допоміг найбільше внести в академічне мислення критичну точку зору.

Тому запрошую до прочитання тих, хто цей стан проживає, хто готується та й загалом усіх, бо ми ніколи не знаємо, коли поряд буде така людина, і що ж робити в ситуаціях «емоційного хвилювання».

Стрес під час вагітності – не вигадка

Стати мамою – це перехід, не лише фізичний, а й психологічний.

Під час вагітності змінюється тіло, ідентичність, життєвий ритм, коло турбот, стосунки, цінності.

На все це накладаються реалії війни, економічного тиску, постійної тривоги за майбутнє.

І це багато.

Усе, що ти відчуваєш – важливе. І це не треба знецінювати фразами «мені соромно», «це слабкість», «я маю бути сильною».

Тому підвищений стрес під час вагітності – це абсолютно не вигадка. На вас одночасно впливають гормональні зміни, фізичні трансформації тіла, очікування суспільства, тривожні новини, а також, не виключено – обстріли чи відсутність стабільності.

До цього додається внутрішня невідомість: як все буде? Чи впораюся? А якщо щось піде не так?

Стрес може проявлятись по-різному:

• на рівні тіла — втома, напруга, безсоння, зміни апетиту;
• на рівні діяльності — важко зосередитись, немає сил або мотивації щось робити;
• на рівні стосунків — зростає чутливість до слів і реакцій інших, виникають конфлікти, образи;
• на рівні сенсів — зʼявляються сумніви, втрата віри в себе, розгубленість, екзистенційний страх.

Цінно, коли можна сказати чесно: мій досвід справжній. Мої емоції мають право бути. Я не сама.

Варто шукати способи, як полегшити цей стан, не звинувачуючи себе. І якщо вам важко, ви маєте повне право на підтримку.

Що може допомогти заспокоїтися?

Ось кілька способів, які я часто рекомендую у роботі з вагітними жінками – і як мама трьох дітей знаю їхню дієвість з власного досвіду.

Мені дуже імпонують практичні кроки в методі позитивної психотерапії, бо саме вони допомагають звернути увагу на всі сфери життя, не дозволяючи власній чутливості потрапити у пастку однієї з них.

Сфера тіла

• Прогулянки, дихальні вправи
• Масаж, спорт для вагітних, тілесні практики заземлення
• Турбота: харчування, сон, відпочинок, коли є потреба та відчуття, а не графік

Сфера діяльності

• Склади реалістичний ритм тижня: не успіх, а безпека і достатність
• Делегуй, скороти навантаження, дозволь собі паузу
• Маленькі досягнення як маркери стійкості

Сфера стосунків

• Шукай підтримку: подруга, партнера, близьких або й незнайомих, які об’єднанні спільними інтересами (Школа батьківства, жіночі майстер-класи)
• Не ховай свій стан: розмова з тими, хто не оцінює
• Обмеж спілкування з тими, хто «лякає» або ж «навчає як треба»

Сфера сенсів

• Щодня запитай себе: Що для мене сьогодні має сенс?

• Звернись до віри, молитви, текстів, які підтримують
• Заведи щоденник особистісних змін: помічай надії, бажання, вдячність, записуй, що змінилося у твоєму фізичному та емоційному стані

Але насправді універсального рецепта в роботі зі стресом немає.

Але ти також можеш намалювати ромб або коло і розділити його на 4 частини, де кожна відповідає за тіло, діяльність, стосунки і сенси і проаналізувати, яка ж твоя сторона зараз у дисбалансі і чому. А головне – що ти можеш зробити зараз для його хоча б мінімального відновлення?

Таку роботу ти зможеш робити і щодня, проводити такий мініаналіз, або зробити його ритуалом ведення щоденника, тоді ти ще й бачитимеш динаміку власних змін.

Як може допомогти психолог?

Коли щоденне напруження стає звичкою, психотерапія дає простір, де можна видихнути.

У роботі я допомагаю:

• розпізнати, яка саме сфера (тіло, діяльність, стосунки, сенси) зараз у конфлікті
• розвивати актуальні здібності: терпіння, любов, віру, здатність до контакту
• м’яко «розпаковувати» страхи, не залишаючись з ними наодинці
• будувати внутрішню опору через ресурсні образи, історії, метафори
• відновлювати зв’язок із собою –  без сорому, без «я маю», з правом бути живою

Фінальні слова і запрошення до контакту

Твої «нерви» – це не слабкість. Це система, яка сигналізує: зараз мені потрібна увага, підтримка, дбайливість.

І це не егоїзм, а турбота про нове життя, яке починається з тебе.

Я – клінічний психолог, консультантка у методі позитивної психотерапії, мама трьох дітей.
Працюю з жінками у стані емоційної вразливості: вагітність, материнство, втрати, кризи – ті питання, які я проживала на різних періодах планування та проживання вагітностей та які я досліджувала як спеціаліст.

Запрошую тебе на індивідуальну консультацію, де більше практичних і душевних слів про внутрішню рівновагу.