Я зрозуміла,що мене змінила психотерапія,коли почала трошки меньше чекати на наступну зустріч із групою та на індивідуальні консультації. Так, що ж тут хорошого? Можете ви запитати.Можливо ти стала знецінювати процес чи тобі стало нецікаво?
Звичайно,що ні.Моя любов до психотерапії базується на бажанні досліджувати як свій внутрішній світ,так і внутрішній світ клієнтів.Вся справа в тому,що завдяки психотерапії,моє життя наповнилось щасливими моментами,які трошки посунули пріоритети.Але ж це і було моєю ціллю. Я хотіла зробити життя яскравішим і смачнішим.Саме тому,в роботі з клієнтами,я користуюсь принципом достатньості та розглядаю кожен кейс окремо. Якщо не дивлячись на всі труднощі зовнішнього світу,вам спокійніше тепліше та безпечніше,то мабуть щось все ж таки працює у терапії нам на благо.